Ловля окремих видів риби

В попередній публікації ми визначили місця де слід шукати щуку взимку, тепер поговоримо про приманки для її ловлі в цей період спінінгом. Підбір моделі воблера і відповідної анімації - завдання, щільно пов'язані одне з одним. Ніколи точно не знаєш, на який воблер і на поєднання з якою проводкою буде клювати в конкретний день. Доводилося ловити щук і на 12-сантиметрові «дерев'яшки», і на 4-сантиметрові окуневі моделі, тому за день ловлі прополоскати у воді кожен з воблерів, що знаходяться в коробці, - звичайна справа.

Здебільшого для зимової ловлі щуки спінінгом знадобляться порівняно глибоководні моделі з робочим горизонтом 1-1,5 м. Щука взимку стоїть виключно біля дна, тому і приманка повинна проходити в безпосередній близькості від нього. І тут головне не схибити.

Твістери частіше застосовуються для ловлі судака. Але на двохвості приманки можна ловити і чудових щук. Більшість рибалок для ловлі щуки використовують тільки одну м'яку пластикову приманку - великий віброхвіст типу Shad. Червоподібні твістери здаються їм занадто дрібними. Багато років і я теж так думав, але потім змінив свою думку. Якось раз на мілководній річці, що в основному населена щукою, сподіваючись зловити судака, я насадив простий твістер на джиг-голівку і обловив кілька цікавих місць. Але судак ніяк себе не проявляв. Я вже хотів запропонувати йому віброхвіст, як мені на очі попався двухвостий твістер. А чому б, власне, і ні? Я насадив цю пластикову приманку, зробив закид і незабаром виважував, як мені здавалося, першого судака. Але риба на березі виявилася пристойною щукою. З тих пір я зловив багато щук на двохвості твістери - але жодного судака.

Два хвости виляють один біля одного, нагадуючи жабу з м'якими лапками. Однохвостий твістер - всього лише рисочка в підводному ландшафті, двухвостий ж - справляє враження великої здобичі. Два хвоста роблять його об'ємним. У всякому разі, я спостерігав, як щуки з надзвичайною жадібністю хапали таку приманку. Я випробував твістери самих різних кольорів, але одна модель проявила себе особливо добре - з жовтим тілом і червоним подвійним хвостом. Мені здалося, що така комбінація фарб викликає справжній хапальний рефлекс у щук. Щука не буде робити довгих кидків, щоб схопити цю приманку, тому двухвостий твістер слід проводити, що називається, під самим носом у риби.

Ловля щуки взимку на штучні приманки менш поширена, ніж ловля судака чи окуня. Частково це пов'язано з тим, що щука більш активно хапає блешні і балансири тільки в період першого льоду, а з приходом стійкого льодового сезону її хватки на приманки стають все рідшими. І це дійсно так, якщо говорити про малі річки чи озера. Інша ситуація на великих водосховищах, рибалки тут ловлять щуку на блешні не менш успішно, ніж на жерлиці. І тут слід признатись, що ловля щуки на штучні приманки все ж набагато азартніша, ніж на жерлиці. Принаймні, спортивніше.

Де ловити ?

У період першого льоду щуку слід шукати неподалік від берега, нерідко на глибинах не більше півметра, там, де швидше стає лід. Хижак в цей час полює поблизу прибережних заростей рослинності, очеретів, острівців і коряжників. Але і в цих характерних місцях не завжди можна відразу натрапити на риб'ячу «стежку». Простіше всього орієнтуватися за виставленими жерлицями місцевих рибалок, оскільки вони швидше знаходять хижака, виставивши снасті відразу в декількох місцях. Зазвичай після перших же хваток і підйомів прапорців починає вимальовуватися картина ходових щучих стежок і стоянок. Іноді це лінія на якомусь віддаленні від берега або перепад з мілководдя на яму. Не обов'язково прилаштовуватися поблизу виставлених жерлиць. Можна просто визначити для себе уловисту лінію, по якій хижаки роблять обхід своїх мисливських ділянок.

За першого льоду зазвичай добре ловиться окунь, підлящик, густера, щука. Але одним з найбажаніших трофеїв є велика плотва. ЇЇ зимова ловля  пов'язана з пошуком точок виходу риби, правильним підбором приманки і вмінням володіти снастю.

Найскорше лід утворюється на неглибоких затоках водосховищ. В цей час зграї плотви активно переміщаються. При цьому простежується закономірність: чим більша плотва, тим зграї її більш розрізнені. Іноді велика плотва, вибравши місце, тримується його якийсь час. Вона може облюбувати неглибокі ямки на дні, коряжник та інші особливі місця.