Твічинг взимку: де ловити?

Зловити щуку взимку на літні приманки складніше, ніж окуня, але сам процес набагато більш захоплюючий і ставить перед рибалкою чимало завдань, успішне вирішення яких принесе і результат, і задоволення. Головне питання: "Де ловити?"

В умовах великої річки дуже важливо вміти знайти місця, на яких риба виявляється неподалік від берега, на прийнятній для недалекого воблерного закидання дистанції. Відповідні ділянки можна умовно розділити на дві групи: ті, які є місцями стоянки щуки, і ті, на які хижачка виходить полювати. Причому одні можуть розташовуватися в безпосередній близькості від інших. Але стратегія ловлі на кожному такому місці різна, так як поведінка щуки «в дома» відрізняється від її «робочої» поведінки.

Почнемо з місць, куди зубаста виходить годуватися. Клювання на подібних ділянках сильно прив'язане до певних тимчасових інтервалів, які прийнято називати виходами. Взимку за світловий день буває два, іноді три явних виходи, які тривають недовго. В інший час клювання відсутні. Ділянки, куди виходить годуватися щука, можуть бути самі різні: коси, прибережні зони із зворотною течією, бровки, захаращене дно і т.д. Ці місця часто не підходять для довготривалого перебування на них великих хижаків: мала глибина, течія, турбулентність і інші фактори роблять стоянку некомфортною і вимагають великої витрати енергії, що в холодній воді неприйнятно. Тому стоїть щука в інших місцях, а годуватися виходить сюди слідом за мальком.

Завдання спінінгіста - потрапити на точку саме в той час, коли сюди підходить «зубаста». Її активність у цей момент досить висока, оскільки метою візиту є бажання втамувати голод. Мудрувати з технікою проводки і моделями воблерів під час виходу не варто. Найкраще взяти заздалегідь перевірену приманку, в якій впевнені, і методично обловлювати щучий «обідній стіл». Таким чином, дорогоцінний час буде витрачено на ловлю, а не на копання в коробці з приманками. За один щучий вихід вдається зловити кілька «хвостів», а далі щука покидає точку і клювання припиняються до наступного виходу. Добре, якщо поблизу ви знаєте ще одну точку, куди риба підходить відразу ж після закінчення клювання на попередній ділянці. Але на практиці вихід частіше трапляється одночасно на всіх подібних місцях. Увечері, прийшовши додому і зателефонувавши приятелем, ви дізнаєтеся, що основна частина клювань була прив'язана до одного інтервалу часу, хоча ловили ви на різних ділянках річки, які знаходяться один від одного на відстані в кілька десятків кілометрів. Час «обіду» визначається у риби якимись біологічними годинами, тому навіть на такій відстані він зазвичай збігається. З цієї причини після закінчення виходу варто зміститися і почати обловлювати ті точки, де риба стоїть постійно.

На тих ділянках, де щука тримається завжди, активність її низька. Вона відстоюється тут між виходами на точки, про які йшла мова вище. Наситившись, щука бажає відпочити і переварити все з'їдене. У такому стані взимку вона перебуває більшу частину часу, через що до її тіла навіть присмоктуються п'явки. Спінінгістові варто максимально ретельно обловити «домашні» куточки, постаратися подати воблер прямо до носа щуки, а проводку виконати найбільш делікатно. До «домашніх» ділянок хижачки відносяться приямки із зворотною течією, ями що підходять до берега, ділянки з мінімальним течією, бровки, що йдуть перпендикулярно береговим лініях, і т.д. Середня глибина в таких місцях перевищує аналогічну на ділянках, куди щука виходить на годування. Трапляються місця з приямком, де «зубаста» більшу частину часу стоїть на дні, а годуватися переміщується до входу в цей приямок. Схема ловлі щуки тут дуже проста: під час сплеску активності обловлюють вхід в яму воблером із заглибленням до 1 м, а решту часу - більш глибоководними моделями пробують розворушити щуку, що стоїть на глибині. Ось туту корисно покопатися в коробці з воблерами і поекспериментувати з проводкою. Але навіть якщо Ви підібрали модель воблера і відповідну проводку, на яку щука охоче відгукується сьогодні, на наступний день для успішної ловлі в цьому місці прийдеться заново підбирати ключик. І для «домашніх» точок, і для місць виходів характерна наявність вираженого рельєфу і твердого дна (черепашнику, глинистих бровок і валунів). Не варто шукати рибу на замулених ділянках.

За матеріалами "Рибачьте з нами"

Желающим прокачать свой автомобиль, сделать его быстрее и мощнее не внося при этом существенных изменений в конструкцию авто подойдет турбокомпрессор. Агрегат позволяет достичь высого КПД, за счет того что топливо перерабатывается полностью, при этом значительно уменшается выброс газов. Детальнее о турбокомпрессоре и его свойствах на странице http://rc-turbo.com.ua/turbina-dlya-bmw/.