Насамперед повинен сказати, що я не є прихильником живцевої снасті. Однак коли я рибалю на водоймі, то намагаюся спостерігати за конкурентами, подивитися на інших рибалок які ловлять трохи не по-моєму, і я повинен зізнатися, що найбільша революція спостерігається власне у живцевій снасті. Мова йде не тільки про технічні питання, але і в самому підході послідовників живцевої снасті.
Живцева снасть завжди вважалася статичною - рибалка, що ловвить плотву чи ляща, закидав іншу вудку на живця, так, про всяк випадок. Раз на дві години змінював живця, і кожні п'ять хвилин поглядав одним оком на поплавок. Якщо поплавка не було видно, слідувало різке підсікання і виважування засіченої аж за нутрощі щуки. Такий стеротип живцевої снасті став причиною багатьох суперечок між її прихильниками і опонентами. Багато говорилося про травмування риби, і захаращення та зміну видового складу водойми через випускання живців з невідомих джерел, та про цілий ряд інших проблем.
