Ловля окремих видів риби

Білий амур вважається одним з найбільш обережних і полохливих мешканців прісноводних водоймищ, боягузливішим від нього можуть бути хіба що короп і лящ, та й то лише в деяких випадках. Крім того, ловля білого амура ускладнюється його вередливістю у виборі їжі: клювати він буде тільки на те, чим харчується постійно, і ніякі делікатеси його не цікавлять. Будучи травоїдним, цей важкий красень поїдає поширену в даній водоймі рослинність, і тому найбільш ефективними наживками для ловлі білого амура можуть стати свіжі паростки камишу або молодий очерет. Однак не варто думати, що піднесена страва буде відразу схвалена білим амуром - його потрібно і зацікавити приманкою, і зробити так, щоб він не відчув небезпеку.

На ставках та озерах лід сходить в саму останню чергу. Але, що цікаво, нерест у щуки відбувається в більш ранні терміни, якщо порівнювати з річками. Період переднерестового клювання тут дуже короткий і потрібно володіти справжнім рибальським чуттям, щоб на нього потрапити. Відвідувати такі водойми потрібно відразу, у міру утворення великих вимоїн та відкритих ділянок.

Буває так, що одна половина ставка вже без криги, на іншій ще стоїть пористий брудний льодок, а щуки просто "бісяться". А до того часу, коли дзеркало води відкриється повністю, клювання може припинитися і аж до самого літа. На такій риболовлі головне вчасно потрапити в потрібне місце.

Окунь риба досить смачна, і зовсім даремно  рибалки навішують на нього ярлик побічного улову. У ловлі цього безцеремонного розбійника, по заслугам на все життя вбраного в смугастий арештантський одяг, є чимало цікавого. Товсті весняні окуні для мене завжди означали певний виклик, і потрібно було багато часу і старанності, щоб розкрити всі таємниці ловлі великих риб.

Під час всіх своїх експериментів на різних водоймах я постійно стикався з одним феноменом - любов'ю окунів до червоного кольору. Може ви теж вже помітили, що окуні "дуріють" від усього червоного? Тому не дивно, що пофарбована в червоний колір приманка набагато швидше виявляється в пащі хижака, ніж будь-яка інша. Я часто задавав собі питання: чому саме цей колір? Думаю, це пов'язано з тим, що окуні відносяться до червонуватої приманки як до відомої їм їжі.

В цей період весни сонце з кожнем днем гріє все сильніше а вода в водоймах стає все теплішою. Зрозуміло, що мілководдя прогрівається досить швидко, а на ділянках з темним грунтом цей процес йде ще швидше. Напівсонний після зими лящ напрямляється в такі місця як невеликі затоки, стариці та канали на переднерестовий жор.

Прогнозувати щось важко, але потрібно розуміти що ситуація може досить швидко змінюватись, і якщо сьогодні Ви не потрапили на клювання, то завтра, або ж в наступний вікенд все може кардинально змінитися, і Ви в тому ж місці попадете на зграю ляща з відмінним апетитом. Така активізація у ляща з'являється в преднерестовий період. Цкавим є те, що в цей час, лящ, готуючись до нересту "одягається" в шлюбний наряд: на лусці з'являються невеликі білі крапки. 

Те чи візьме короп наживку чи ні, найбільшою мірою визначається кінцевою презентацією всього коропового монтажу разом з приманкою і наживкою, і отже, комлект повинен бути адаптований до умов, що панують у водоймі в місці ловлі.

У той же час це не повинно викликати жодних підозр зі сторони обережного коропа. Мої монтажі обираю з урахуванням декількох елементів. В основному це: тип дна, відстань до точки ловлі, спосіб доставки монтажу до точки ловлі (вивіз, закидування), а також від умов, що панують в воді (зачепи, підводна рослинність, колонії ракушок). До кожних умов готуюсь по-іншому і не уявляю собі, можливість використання одного універсального монтажу. В першу чергу визначаю тип дна (наприклад за допомогою маркера), так як характер дна має визначальне значення для вибору окремих частин монтажу. Наприклад, мулисте дно потребує зовсім іншого підходу, ніж тверде.