Ловля окремих видів риби

Кожному рибалці, любителю ловлі хижої риби хотілося б мати повну банку жвавих і дуже живучих рибок. Але що відбувається в більшості випадків? Купивши ввечері перед риболовлею в рибальському магазині живців (або наловивши їх заздалегідь), вранці ми хапаємося за голову. «Живці»  ледве живі: рибки мляво товчуться біля поверхні води, з жадібністю хапаючи повітря, і, подібно, що з хвилини на хвилину спливуть до верху животом. Яка ж тепер рибалка? Вже краще випустити таких «живців» у воду, щоб не відчувати себе браконьєром і мучителем. Щоб таких ситуацій не відбувалося, потрібно просто дотримуватись нескладних правил у поводженні з живцями. Про них ми зараз і поговоримо.

Багатьом рибалкам трофейна щука асоціюється з великими водоймами, як то озера, великі річки, водосховища, проте щуці достаньо будь-якої водойми, навіть невеликої річечки чи ставочка. Ця риба з легкістю адаптується до всіх умов. Щука є найбільш поширеним хижаком в наших водоймах, можливо, за виключенням окуня. Вона частенько потрапляє на снасті спінінгістів, як в якості основного улову так і в якості прилову (скажімо коли метою було спіймати окуня).

Полюючи на щуку, зараз я найчастіше вибираюсь на малі річки, що шириною не перевищують 15-20 метрів. Як правило, рибалки, що рибалять в таких водах це поплавочники. Тут рідко можна побачити спінінгістів, а дарма. Така риболовля дає багато позитивних емоцій та забезпечує можливість тісного контакту з дикою природою. Щоправда, щуки в таких водоймах найчастіше невеликі, і ловляться як правило без особливих проблем. Але, вже щоб  зловити щуку більшу, потрібно докласти неабияких зусиль, і це ціле мистецтво.

Коли риба знаходяться на великій відстані від берега, спробуйте подати їй в спеціальній годівниці кілька ласих шматків наживки, відправивши її точно в ціль. В цій статті Чемпіон світу Алан Скоттхорн пояснює, як він «вмовляє» рибу за допомогою годівниці "метод" (method-feeder) спокуситися на наживку.

Як правило ловля з годівницею "метод" (method-feeder) практикується на водоймах, в яких можна розраховувати на впіймання коропів і лящів з дальньої дистанції.

Unio pictorum (в народі ракушка, або "перловица" по російськи) - в наших широтах найпоширеніший прісноводний молюск. Являє собою овальну черепашку, розміром 5-10 сантиметрів. Виявити її нескладно по доріжках, які вона залишає, пересуваючись по дну. Наприкінці такої доріжки зазвичай горбок, - там і знаходиться зарившийся в грунт молюск.

Назбирати їх не складає особливих труднощів, досить просто промацати босою ногою дно, дотримуючи при цьому обережність - стулки черепашок дуже гострі і легко можуть поранити.

Зазвичай до кінця літа багато водойм сильно заростають травою. І чи то маленьке озерце глибиною в метр-півтора чи величезне водосховище, в будь-якому випадку можна знайти ділянки, де, як здається, цієї самої трави більше, ніж води. У таких заростях знаходить їжу та укриття мальок, саме сюди постійно навідується окунь, щоб поповнити свій раціон. І щука полюбляє ховатися в цих місцях, раптово атакуючи необачну рибку. Часто бувають випадки, коли головне, щоб ваша приманка не зацеплялась за траву, а всі інші параметри вже не мають особливого значення. Але найчастіше навіть у таких "важких" для хижака умовах, я стикався з вибірковими перевагами у риби. Начебто все нормально, і трава не висне на гачку, і проводка виходить непогана, але хижак не вирішує атакувати. Але як тільки в роботу вступають мікроджигові приманки - все як у казковому сні, і клювання з'являються, і хижак починає ловитися ...