Ловля окремих видів риби

Про дроп-шот і що це за новаторство і божевілля, яке вже захопило пів Європи і майже всю Америку ми вже писали в попередніх наших публікаціях. Розглянули, що вся справа в тому, що дроп-шот дозволяє максимально довго презентувати приманку в одному місці, також ми познайомилися з різноманітними варіантами монтажів дроп-шоту які підходять до тих чи інших умов ловлі і визначили основні типи проводки характерні для ловлі хижої риби методом дроп-шот, адже зрозуміло, що класична сходинка не зовсім підходить для ловлі цим методом.  В інтернеті і риболовній пресі можна знайти масу інших публікацій на тему дроп-шоту, але зазвичай в новачків найбільше труднощів викликає монтаж першого оснасщення.

Створення свого оснащення для дроп-шоту не таке вже й складне. Наступний текстом я хотів би Вас, заохотити до вивчення цього методу риболовлі і покажу вам, як легко створити свою власну оснастку. 

Штучні мушки невід'ємний елемент нахлистової снасті, іноді воні здатні виручити нас у, здавалося б, безнадійній ситуації. Звичайно, використовувати мушку спінінгіст може лише з додатковою приманкою або грузилом. Найчастіше мушку підвішують перед обертальною блешнею або воблером, прив'язуючи поводок на основну жилку або, що надійніше, до вертлюжка металевого повідця. Можна чіпляти мушку прямо на застібку. Так ловлять на мілководді.

В результаті "м'якої революції" силікон - віброхвости і твістери - значно потіснили обертальні блешні. Маючи явну перевагу при ловлі ступінчастою проводкою на глибині, ці приманки гідно конкурують з "оберталками" і на мілководді. Іноді вони виявляються незамінні при рішенні дуже незвичайних завдань. Проте, сьогодні не про це, а поговоримо як можна ефективно об'єднати ці дві приманки і отримати дуже вловисту снасть для ловлі окуня.

Дуже часто я використовую джиг-голівку в комбінації з невеликою обертальною пелюсткою на спеціальному дроті-застібці. В іноземних каталогах це пристосування називається спіннер (spinner), а в комбінації з джиг-головкою - спіннер-бейт (spinner-bait), тобто приманка з "оберталкою". У нас для неї не існує загальноприйнятої назви. Часом цю приманку називають "кетчер", в перекладі - "ловить", для цієї приманки, по-моєму, цілком підходить. Взагалі, кетчер заслуговує набагато більшої уваги, ніж йому приділяють і в магазинах, і в риболовній літературі.

В першій частині нашої розповіді про ловлю щуки на живця ми розповіли про снасті та спорядження які необхідні для такої риболовлі. На цей раз представляємо Вам інформацію про те, коли варто ловити щуку на живця, як і де її шукати і про сам процес рибалки. Ознайомтеся з нашими порадами, і вони допоможуть вам досягти успіху в ловлі цієї хижачки.

Перше, що потрібно знати, це той період, коли щука жирує. Це, на сам перед, пізня весна, і кілька днів, ( можливо до 10-12) відразу після закінчення періоду її захисту. Голодна і змучена нерестом щука дуже охоче полює. Вважається, що цей час є найбільш плідним для ловлі цього хижака. Другий період, в якому щука інтенсивно жирує, це момент коли починає холонути вода (осінь). Риба відчуває, що наступає "пісний період" і намагається отримати додаткове харчування, акумулюючи таким чином додаткову енергію.

Популярним і ефективним методом ловлі щуки - є ловля на живця. Представляємо Вам першу з двох публікацій, в яких докладно розглянемо цей метод рибної ловлі. Сьогодні Ви дізнаєтеся більше про спорядження, яке призначене для ловлі щуки на живця. А в наступній публікації розглянемо методи та способи ловлі цієї хижачки.

Отже кілька слів про спорядження, без якого краще не починати ловлю на живця. Починаємо з вудилища - його довжина повинна коливатися в межах 3,5-4 метри. Бланк не повинен бути дуже жорстким, я рекомендую обирати з відхиленням кривої в межах 2,5 lbs. Перш за все, справа в тому, щоб не втратити комплект після закидання живця, або після ривка (мова йде про притоплення жилки при далеких закидах, як під час матчевої ловлі), коли оснащення вже буде в воді. Що стосується котушки, то в першу чергу увагу слід звернути на шпулю, яка повинна містити мінімум 150-200 м жилки діаметром 0,3 мм. Це мінімум, який необхідний для відносно безпечної ловлі цим методом, а саме для виважування. Важливим є (а на мій погляд, навіть необхідним) наявність ефективного і справного гальма, яке має захистити нас від можливих далеких відпливань щуки.