Стрічка RSS Ми в Твіттері Ми в Facebook Ми В контакті На рибалку в google+

Зимова ловля щуки на блешні

Зимова ловля щуки на блешні

Ловля щуки взимку на штучні приманки менш поширена, ніж ловля судака чи окуня. Частково це пов'язано з тим, що щука більш активно хапає блешні і балансири тільки в період першого льоду, а з приходом стійкого льодового сезону її хватки на приманки стають все рідшими. І це дійсно так, якщо говорити про малі річки чи озера. Інша ситуація на великих водосховищах, рибалки тут ловлять щуку на блешні не менш успішно, ніж на жерлиці. І тут слід признатись, що ловля щуки на штучні приманки все ж набагато азартніша, ніж на жерлиці. Принаймні, спортивніше.

Де ловити ?

У період першого льоду щуку слід шукати неподалік від берега, нерідко на глибинах не більше півметра, там, де швидше стає лід. Хижак в цей час полює поблизу прибережних заростей рослинності, очеретів, острівців і коряжників. Але і в цих характерних місцях не завжди можна відразу натрапити на риб'ячу «стежку». Простіше всього орієнтуватися за виставленими жерлицями місцевих рибалок, оскільки вони швидше знаходять хижака, виставивши снасті відразу в декількох місцях. Зазвичай після перших же хваток і підйомів прапорців починає вимальовуватися картина ходових щучих стежок і стоянок. Іноді це лінія на якомусь віддаленні від берега або перепад з мілководдя на яму. Не обов'язково прилаштовуватися поблизу виставлених жерлиць. Можна просто визначити для себе уловисту лінію, по якій хижаки роблять обхід своїх мисливських ділянок.

На початку сезону велике значення має маскування. Безглуздо чекати хватку щуки на мілководді з прозорим і тонким льодом. Незважаючи на азартність і жадібність щуки в цей час - вона все ж обережна. Риба добре бачить і чує рибалку. Тому для ловлі потрібно вибирати ділянки матового льоду або покриті снігом. По льоду слід пересуватися ковзаючими кроками. Як кажуть, не дихаючи ... Особливо в перспективних місцях. Також не варто на тонкому льоді з шумом висмикувати бур і ганяти їм воду туди-назад. І лунку теж не варто чистити. Лунка буде просто засвічена і крізь неї буде бити стовп сонячного світла, відлякуючи рибу. Досить прибрати частину крижаної крихти і проткнути в отвір під блешню.

Зазвичай висвердлюється відразу кілька лунок по передбачуваній лінії щучого ходу. Облоивши їх, можна шукати рибу далі, завжди повертаючись до перших лунок, які слід затемнити перед відходом. Для перевірки достатньо декількох помахів удильником. Якщо хватки не послідувало, то навряд чи вона вже трапиться після восьми-десяти порожніх підйомів і падінь блешні на дно. Раз за разом обходячи лунки, слід і періодично міняти приманки.

В середині зими піймання щуки на прибережних мілководдях справа рідкісна. Хижаки перемістилися за дрібною рибкою ближче до ям, а на водоймищах до русел затоплених річок і струмків, що стали тепер глибокими поздовжніми канавами. Тут щуку слід шукати по звалам на ці ями-канави. Зазвичай це перепад з 3 на 5-6 м глибини. Так само як і в період становлення льоду, першими знаходять риб'ячі стежки невтомні любителі половити щуку на жерлиці. Їм це простіше зробити, ніж рибалці з блешнею. Знайшовши брівку ями, слід свердлити лунки по її напрямку, на відстані 5 м від лунки до лунки. Це дозволить помітити всі зміни в рельєфі дна. При цьому, дістаючи приманку, можна відзначати зміни глибини в кожній новій лунці по жилці, яка намотується на руки, а не на котушку. При деякій вправності це з часом виходить робити без «борід» і перехлестів, якщо глибина не більше 5 метрів. У більш глибоких місцях плутанина неминуча, і жилку краще намотувати на котушку. Часто щука виходить до усть річок і річечок, де тримається і дрібна рибка. Найбільш уловистими місцями можуть стати коряжники, але тут без важкого відчепу робити нічого, інакше приманки залишаться висіти на стовбурах затопленого лісу. У закоряженних місцях також має сенс застосовувати літні блешні з жорстко закріпленим подвійним гачком і вусами-захистом. Але зазвичай ці блешні досить легкі і тому їх застосування обмежується мілководдям. Або потрібно виготовити більш важку блешню такого типу.

Ближче до весни і в період останнього льоду хижак знову починає переміщатися до берегового мілководдя, куди вже починає надходити тала вода зі струмків і лісових швидких річок, які розкриваються раніше корінного льоду водосховища. Тут вже у щуки починається і преднерестовий жор, який буває найкращим за весь сезон зимової риболовлі.

Які приманки використовувати ?

Для ловлі щуки з льоду можна використовувати ті ж літні коливальні блешні,  які добре зарекомендували себе по відкритій воді. Під час першого льоду, коли ловля проходить в основному на мілководдях, цілком підійдуть легкі «коливалки». Вони добре і плавно грають, перевалюючись з боку на бік, при цьому опускаючись до дна досить довго, що й потрібно для малої глибини. Проводка -  короткий і різкий помах удильником, після якого блешня грає активніше і більш тривалий час, ніж при плавному підйомі. Іноді хороший результат дає ловля з дна. Тобто блешня піднімається помахом удильника прямо з дна, куди приманка і опускається перед черговим підйомом.

Успішно у цей період працюють приманки типу Rattlin. Вже на змаху вона вертко вібрує і всередині неї перекочуються кульки. Але техніка гри дещо відрізняється від ловлі на блешню. Раттліни підвішуються за спинку. Тому після короткого й різкого помаху для повноцінної і повної гри приманки її не опускають відразу до дна, а як би притримують на різних рівнях, тільки потім вільно опускаючи до дна. Це також мілководна приманка. Особливо вдало її застосування у віконцях серед рослинності, оскільки приманка не має великого відхилення від осі лунки і небезпека зачепити її за траву менша, ніж зачепитись блешнею. Між тим, раттліни дуже привабливі для щуки.

Подібні до ратлінів і підлідні воблери, наприклад, зимові воблери Salmo. Їхня відмінність полягає в зміщеному вперед центрі ваги, що надає приманці свою оригінальну гру, при якій воблери йдуть вперед «головою». Але вони невеликого розміру і ваги тож, тому також призначені для мілководдя. Підлідні воблери добре працюють під час млявого клювання щуки.

Для ловлі щуки на великих глибинах застосовуються більш важкі приманки. Це можуть бути великі балансири, глибинні ратліни, обтяжені коливальні блешні, тригранні важкі блешні для ловлі судака влітку і великі кастмастери. Останні вважаються цілком універсальною приманкою для ловлі жереха влітку і щуки взимку.

З балансирів для ловлі на глибині найбільш ходовими і поширеними можна назвати приманки Rapala розміром 7-11 см. А найбільш вдалими в розфарбовуванні, і в універсальності для ловлі щук всіх розмірів багато рибалок вважають семисантиметрові Lucky John. Недоліки їх налаштування по горизонтальній підвісці можна усунути, довантажуючи ту чи іншу сторону м'яким дротиком, намотаним на гачок, або смужками свинцю чи дробинками. Крім щуки, ці балансири добре працюють і по окуню, що урізноманітнить рибалку, а іноді і виручає, коли щука відмовляється брати.

Як не дивно, але щука не настільки вимоглива до гри зимових приманок, як судак і окунь. Вона, здається, навіть воліє монотонні і майже примітивні рухи обманок. Це підйом приманки на 20-40 см, який може бути повільним або середньо-швидким, потім скидання і після цього пауза тривалістю 4-6 секунд. Ось основна усереднена схема гри приманок для ловлі щуки взимку. Зрозуміло, що ця схема може дещо видозмінюватися залежно від умов ловлі і особливостей конкретного водоймища.

Важливу роль відіграє забарвлення приманки, оскільки вона повинна залежати від того, чим харчується щука в даній водоймі. Тобто, яка дрібна рибка входить в раціон щуки на певній ділянці водосховища чи річки. І тут знову доведеться звернутися до досвіду рибалок жерличників. Вони вже точно знають, якого живця їм слід запропонувати щуці. Знаючи, яка рибка переважає в даному місці, треба підбирати і приманки, що імітують забарвлення і розмір цих рибок.

Снасть для зимової ловлі щуки на блешні

Зазвичай взимку, для ловлі щуки на блешні, застосовуються досить жорсткі удильники. Вершинка може бути при цьому відносно м'якою. При ловлі на важкі приманки кивок ставити не обов'язково, але в період першого льоду, коли використовуються коливальні легкі блешні, він все ж таки необхідний. Наявність кивка в останньому випадку дозволяє визначити момент торкання дна легкою приманкою, а також контролювати її гру і момент клювання.

Для ловлі щуки краще застосовувати моножилку, так як вона більш еластична і дозволяє виважувати саму жваву і крупну щуку, пом'якшуючи її ривки. Діаметр жилки - 0,28-0,3 мм. Повідці краще ставити з тонкого і гнучкого металевого повідкового матеріалу, який легко зав'язується у вузли. Якщо металевих повідків немає, то можна зробити скрутку з тієї ж жилки.

Котушка повинна мати механізм, що дозволяє стравлювати жилку при сильних ривках риби. Для цього підходить проста котушка з курком. Натискаючи на курок, легко скинути частину жилки, а якщо його відпустити, то жилки надійно тримається стопором, що необхідно при підсіканні.

Олександр Токарєв