Ловля щуки

Зазвичай до кінця літа багато водойм сильно заростають травою. І чи то маленьке озерце глибиною в метр-півтора чи величезне водосховище, в будь-якому випадку можна знайти ділянки, де, як здається, цієї самої трави більше, ніж води. У таких заростях знаходить їжу та укриття мальок, саме сюди постійно навідується окунь, щоб поповнити свій раціон. І щука полюбляє ховатися в цих місцях, раптово атакуючи необачну рибку. Часто бувають випадки, коли головне, щоб ваша приманка не зацеплялась за траву, а всі інші параметри вже не мають особливого значення. Але найчастіше навіть у таких "важких" для хижака умовах, я стикався з вибірковими перевагами у риби. Начебто все нормально, і трава не висне на гачку, і проводка виходить непогана, але хижак не вирішує атакувати. Але як тільки в роботу вступають мікроджигові приманки - все як у казковому сні, і клювання з'являються, і хижак починає ловитися ...

У практиці будь-якого істинного "щукаря" знайдеться не один десяток випадків, пов'язаних з нестандартною поведінкою цієї риби; повчитися у такої людини, безумовно, є чому. Але ось яка справа. Уважно аналізуючи все, що до цих пір написано про щуку у вітчизняній риболовній літературі, я прийшов до вельми сумного висновку: час не владний над стереотипами і всілякими нісенітницями, особливо в області зимової ловлі.

Часом трапляються ситуації, коли риба активна і добре реагує на приманки, але з якихось причин промахується під час атаки або попадає по ній, але не засікається і у підсумку залишається у своїй стихії. У першу чергу це стосується ловлі щуки і окуня. Давайте розберемося чому з'являються такі ситуації, і розглянемо як діяти та приманки, які можуть нас виручити.

У кінці жовтня як правило наступають перші заморозки. Коли вода досить охолола, на річках і озерах підводна рослинність вступає у фазу осені, даючи шанс рибалкам дістатися до тих місць, де влітку спіннінгувати не представлялося можливим. Як кажуть в середовищі рибалок - "трава лягла", а значить, час діставати спінінги, і на полювання за зубастою хижачкою. Навіть любителі поплавкової снасті намагаються не пропустити такий момент. І забувши свої вудки, спрямовуються на пошуки щук і окунів.

Невеличкий огляд технік джигової проводки

Джигова  ступінчаста проводка або проводка "класична сходинка"

Цю проводку можна назвати "нашою класичною джиговою проводкою". За кордоном так не ловлять. Приманка закидається на 40-60 метрів, далі вантаж закинути складно. Котушкою вибирається дуга (слабина) жилки, чекаємо поки приманка торкнеться дна (це добре видно по провисанню жилки, або по відігруванню вершинки спінінга), і починаємо проводку. Після кількох обертів котушки (звичайно не більше 2-6, оптимально 4 оберти), приманка піднімається над дном.