Наявність постійного шуму може викликати стрес у риби

Морські гідролокатори, акустичні гармати та інші подібні пристрої, що використовуються при сейсмічній розвідці (а також банальне забивання паль), як відомо, здатні дуже серйозно псувати життя морським мешканцям. Вся ця, без сумніву, корисна техніка видає у воді звуки гучністю до 180 дБ, через що кити і дельфіни біжать зі звичних кормових територій, а то і викидаються на берег. На щастя, цей шум не вічний, тому приголомшена риба, або інші водні мешканці можуть відплисти подалі і почекати, поки все не стихне.

А ось постійний низький гул, вироблений судами і офшорними вітроелектростанціями, збільшує гучність фонового шуму до 10 дБ на дуже великій території. І нехай це "тарахтіння" не таке інтенсивно, як у тих же гідролокаторів, але його довгостроковий вплив викликає в риби стрес.

Експерименти показали, що при відтворенні шуму від робочого судна у риб підскакує концентрація стрес-гормону кортизолу. А інші досліди продемонстрували, що через подібні шуми лузітанська жабовидна риба не чує того, що їй повідомляють родичі. Крім того, судноплавство банально заглушає природні звуки, що сигналізують рибі про близькість хижаків або іншу небезпеку.

Ефект постійних низьких шумів вивчений не до кінця, але він може бути дуже серйозним, вважає Артур Поппер з Університету Меріленд (США). Ну а проблема в тому, що, за словами вченого, проводити експерименти в лабораторії дуже складно, так як самі лабораторні умови вже викликають стрес у риби, який можна порівняти з переживаннями, що виникають під впливом звуку гучністю в декілька децибел.

Результати своєї роботи пан Поппер представить пізніше в цьому місяці на зборах Американської акустичної спільноти.

По матеріалами NewScientist