Закарпатдержрибоохорона зариблює Закарпатські річки фореллю

Не дивлячись на практично повну зупинку виконання заходів передбачених Програмою "Відтворення лососевих видів риб в басейні р. Тиса на 2008-2017 роки" із за відсутності фінансування, працівниками управління за сприяння ентузіастів, громадських організацій, небайдужих до проблеми підприємців, було проведено зариблення гірських потоків мальком струмкової форелі. Цей захід є прикладом того, що поки окремі посадові особи вболівають за ідею зариблення рік на папері, рибоохорона Закарпаття втілює все на практиці.

За словами зав.сектора іхтіології і контролю управління Великопольського І.Й., неординарність та складність роботи полягала у відсутності місць і можливості належного утримання маточного поголів'я струмкової форелі. Тому було прийнято рішення на проведення відбору статевих продуктів струмкової форелі в період її нересту в басейні р.Тересва під час проведення контрольних ловів. На стільки це тяжка, відповідальна і виснажлива праця можна собі тільки уявити. Відібраний матеріал для інкубації було передано в рибне господарство, де воно утримувалось до початку квітня. У зв'язку з підняттям температури води до +10 С , що в подальшому не давало змоги утримувати зарибок в сприятливих умовах та підходящі погодні умови на природних водотоках, згідно складеного графіку вселення було прийнято рішення на випуск молоді форелі.

Місця зариблення вибиралися заздалегідь під час чого враховувались не тільки природні фактори, але і можливість збереження та охорони. Тому першими водними об'єктами були потоки на Великоберезнянщині, притоки р.Уж та р.Лютянка.

В проведені забезпечення зариблення окрім працівників Закарпатдержрибоохорони прийняли участь представники екологічної інспекції, Ужгородського управління водного господарства, керівники органів місцевого самоврядування, члени громадських організацій, рибалки. Виконання робіт по практичному випуску проводилось одразу на декількох ділянках, оскільки транспортування та підтримання життєдіяльних умов існування вимагає великих затрат та жорсткого режиму.

В загальній кількості було випущено близько 4 000 тис. екземплярів, що безперечно мало. Але тут стоїть питання тільки про перший етап тієї грандіозної роботи яку намітило управління Закарпатдержрибоохорони і яка була проведена тільки на власному бажанні та ентузіазмі людей, котрим не байдуже майбутнє нашого краю. І можливо тоді скептики, що не вірили навіть в існування дунайського лосося в Закарпатті, зрозуміють про необхідність не тільки користувацького ставлення до природи, а і у допомозі по її відновленню та збагаченню.

Джерело - http://www.zakrib.com.ua