Збираєтесь у відпустку на море? Не забудьте взяти риболовні снасті!

Майже кожен з нас ловив карасів або плотвичку у ставку, або на місцевій річечці, багатьом доводилося рибалити на водосховищах, Дніпрі, Дністрі, Бузі... а ось до моря багато не доїжджають. І ось Ви зважилися, зібралися у відпустку на ласкаве море, але душа прагне на риболовлю, проте, про особливості морської любительської риболовлі більшість знає дуже мало. Дана серія статей повинна допомогти читачам залишитися з уловом під час літніх відпусток і канікул проведених на наших теплих морях. В даному випадку поговоримо про морську рибалку на Чорномуі й Азовському морях.

 

БИЧОК

 

Одним з численних прибережних мешканців Чорноморського морського узбережжя є бичок, який претендує на звання першого делікатесу не тільки для нас рибалок, а й для більших побратимів, від яких він ховається в піску, закопуючись в нього по щілинах і під камінням.

 

У Чорному морі більше 10 видів: бичок бубирь, афія, 6ичок-цуцик, що приклеює ікринки на кам'янистих мілководних розсипах і ін.

 

Найбільший бичок-мартовік, або жаба.

 

Найчисленніший бичок-кругляк - відмінний сім'янин і дуже дбайливий батько. Бичок дуже швидко змінює своє забарвлення залежно, від того де він знаходиться: на піску, біля підводних водоростей або серед каменів.

 

Він сподівається на свою верткість і швидкість, а в момент появи небезпеки зливається з навколишнім середовищем, або йде в безпечне місце.

 

Виділити його, наприклад, навіть на піску дуже складно.

 

Підв'ялений і трохи просолений він є відмінною закускою до пива, а також дуже смачний  у смаженому вигляді.

 

Щоб його зловити достатньо мати найпростішу снасть, навіть просто звичайну жилку на мотовилці з тягарцем, повідком та гачком - якщо ви ловите з човна. Налаштовуйть снасть таким чином щоб приманка (звичайний гнойовий хробак) торкалася дна -  під дією хвиль вона буде поступально переміщатися, чиркаючи по дну і створюючи придонну каламутну хмару, яка і привертає бичка.  Для того щоб краще чути клювання - снасть тримають за жилку, або роблять кілька обертів навколо пальця.

 

 

КЕФАЛЬ

 

У Чорному морі живе кілька видів кефалі, але біля берега нам найчастіше зустрічається кефаль сингіль - не найбільша - до 30см, яку легко визначити по помаранчевій плямі на "щоці" - зябровій кришці.

 

Який рибалка не мріє зловити кефаль - граціозну, швидку чорноморську рибу. Під час сезонних міграцій вздовж берегів Кавказу і Криму (навесні - на нагул в лимани, Азов, гирла річок, восени - на зимівлю під Кавказьким, Кримським, Анатолійським берегами) вона рухається величезними масами - сотні риб в одній зграї. Саме тому в квітні-травні і в жовтні найчастіше бачимо біля берегів дельфінів - вони переслідують косяки кефалі.

 

Кефаль - чудовий плавець, але їжу вона знаходить на дні - просто поїдає мул і навіть пісок, загрібаючи грунт нижньою щелепою, як лопатою. Те що їстівне - буде переварено і засвоєно, а все інше - пройде крізь рибу, і знову опиниться на дні.

 

Ловлять кефаль з берега способом дуже подібним на донну ловлю. Основна відмінність, що зазвичай потрібно дуже далекі закиди, на понад 100м, а отже і снасть має бути відповідною - досить міцне і довге вудилище та велика потужна котушка.

 

СТАВРИДА

 

Коли рибалки торкаються теми морської риболовлі, найчастіше вони говорять про ловлю ставриди. Чорноморську ставриду вважають особливим підвидом ставриди середземноморської, причому розрізняють дві її форми: звичайну - дрібну, до 20 см довжини, і південну - велику, до 55 см. Обидві форми поширені по всій акваторії Чорного моря.

 

Ставрида і дрібна, і велика, взимку майже не харчується, намагаючись триматися біля звалів, підводних ям, на глибинах від 30 до 100 метрів. Дрібна ставрида зимує біля південних берегів Криму і Кавказу, частина її йде в Мармурове море. Велика ставрида зимує в найбільш теплій частині Чорного моря від Батумі до Синопа, на тих же глибинах.

 

Взагалі, якщо говорити про морську риболовлю то на сьогодні, якщо Ви замовляєте якийсь тур, чи перебуваєте на відпочинку в одному з санаторіїв Грузії, чи просто замовили экскурсии из Батуми або в будь-якому якому іншому місті біля моря, то за Вашим бажанням, Вам обов'язково організують риболовлю. А також навчать та дадуть снасті, Вам слід лише обрати, яка ловля Вас цікавить більше. 

 

Зазвичай скупчення ставриди виявляються біля нижньої кромки звалів, на уступах і виступах, після яких йдуть великі глибини. З квітня, зграї піднімаються до поверхні і починають інтенсивно харчуватися, просуваючись вздовж берегів в північну частину моря. Влітку ставрида заходить в Азовське море. Нерест відбувається уздовж всіх берегів Чорного моря з травня по серпень, в основному в червні, при температурі води від 17 до 23 °С.

 

Ставрида природжений мисливець. Завжди тримається зграями, які знаходяться в постійному русі. Будь-які мальки, дрібні планктоноїдні риби - хамса, атерина, піщанка, ракоподібні, власна молодь - її здобич. Не відмовиться вона і від морського хробака і від шматочка риби.

 

Як і всі пелагічні риби, ставрида зазвичай полює в товщі води, але може опуститися і на дно, щоб схопити барабульку, або дрібну кефаль. Іноді, в азарті гонитви за зграйками дрібних риб, ставрида так захоплюються, що починає вистрибувати з води. Вода починає буквально кипіти і вирувати, позначаючи місце, де знаходиться косяк дрібноти.

 

Такі звички і сам зовнішній вигляд цієї риби: велика голова з великим ротом видають в них жадібних хижаків. Безмежний мисливський інстинкт, жадібність і нерозбірливість у виборі об'єкта атаки, роблять ставриду легкою здобиччю рибалок. Хоча ставриду можна ловити по-різному, самий здобутливий і

захоплюючий спосіб - це ловля на самодур.

 

ЛУФАРЬ

 

Досягає довжини 115 см. І вагою до 15 кг. Звичайна довжина 17-22 см, вага до одного кілограма. Поширена в Чорному морі, Керченській протоці, Азовському морі. Здійснює далекі міграції. У прибережних районах зустрічається навесні і восени.

 

Зимує в Мармуровому морі. Стайна пелагичеська риба, що зазвичай тримається біля поверхні. Ненажерливий хижак, у великій кількості нищить пелагічних риб: хамсу, шпроти, сардину, оселедець, скумбрію. Дрібні екземпляри харчуються ракоподібними, черв'яками і молоддю риб.

 

На креветку, як правило, клює невеликий луфарь. Клює різко. Навіть невелика за розміром риба бореться дуже активно і, діставши її з води, ви будете вкрай здивовані невідповідності розміру риби - опору який вона створює.

 

Великий луфарь володіючи гострими зубами, обрізає найміцніші повідці, завдяки чому досить рідко стає здобиччю рибалок. Якщо вага риби перевищує хоча б один кілограм, будьте впевнені, що такий шалений опір Ви запам'ятаєте надовго.

 

 

МОРСЬКИЙ КАРАСЬ

 

Довжина до 33 см. Зазвичай 7 - 14 см. Поширений в Чорному морі, Керченській протоці, прилеглих частинах Азовського моря. Здійснює сезонні міграції. Влітку і восени зустрічається біля берегів, взимку і ранньою весною у відкритому морі. Прибережна зграйна риба. Тримається серед скель зарослих водоростями. Дорослі риби харчуються водоростями, губками, хробаками, ракоподібними.

 

Ловиться морський карась на різну наживку. На вудку можна піймати, якщо в якості наживки використовувати креветку. Добре йде. Клювання морського карася відчувається як різка потяжка вниз, без ривків. Не дивлячись на невеликі розміри, риба серйозно пручається і в процесі виважування здійснює кілька потужних спроб піти в глибину. Діставати морського карася з води краще підсакою. Для успішної риболовлі потрібні: спінінг або вудка, краще з безінерційною котушкою, човен, обов'язково з якорем.