Ловля риби

Зазвичай окунь в листопаді гуляє по всій водоймі. Практично в будь-якому місці можна розраховувати на успіх, якщо звичайно, там не дуже мілко. Якщо Ви правильно вибрали місце і час ловлі й належним чином "озброїлися", все інше в технічному відношенні виконати буде нескладно. 

Зручніше за все ловити з підвітряного берега - коли вітер у спину, і клювання відчувається чіткіше, і приманки летять далі. Дальність закидання може мати велике значення - іноді всі клювання трапляються за 40-50 метрів від берега, хоча частіше буває, що окунь бере і далеко, і під берегом. У будь-якому випадку краще не обмежувати себе в дальності закидування (наприклад, більш товстою жилкою).

Нічна температура повітря падає, а значить, почала знижуватися і температура води. Як наслідок, виснажується кормова база в прибережній зоні і риба поступово зміщується до більш глибоких ділянок водойми. Деяку роль відіграє і фактор просвітління води, яка стає дедалі прозорішою. Певну роль відіграє і нестійка погода. Погода впливає не на саму рибу, а на поведінку її корму.

Настала довгоочікувана для рибалок осіння пора. Після виснажливої ​​літньої спеки на водоймах стало спокійніше без відпочиваючих, а риба почала вести себе більш передбачувано, відійшовши з охолодженням води на глибину, або в місця з ослабленою течією, де і корму більше, і менше надлишку яскравого світла, що легко проникає крізь охоловшу і освітлівшу воду. Вода на значних глибинах трохи тепліше, ніж на мілководдях, що дозволяє різній рибі економніше витрачати життєву енергію, швидше засвоювати корм, а значить, частіше і більш тривало протягом дня харчуватися.

Однак не кожному рибалці, що застив з поплавочною вудочкою на березі завітного виру, де холодна темна вода здається бездонною, посміхнеться удача. Осінньою порою сита риба, нагулявши за літо достатньо жиру, примхлива, не на кожне частування зазіхне, не на будь-яку прикормку збереться, а грубу річну оснастку на вудці обійде стороною - у чистій воді всі огріхи в її влаштування видно дуже добре, що викликає природні побоювання у завжди обережної великої риби.

Першим моїм знайомством з даним видом прикормки був випадок років в 10. Тоді я часто ходив на рибалку зі своїм дідом.  Я зазвичай заходив на перекат по самі плавки, де ловив пічкурів, а дід сидів десь у кущах над омутом. Одного разу він мене "дуже здивував", зловивши кілька десятків пристойних верхівок, а коли я його замучив питаннями, дід розповів, що по шляху просто набрав в мішок річкового піску, а потім методично його підкидав до поплавка, що приваблювало верхівку.

Незважаючи на "вражаючий" результат, і він, і я, швидко про це забули, не зробивши зовсім ніяких висновків, а даремно - наші улови не вражали достатком.

Цей випадок згадався не випадково. Звичайно ж, я не закликаю всіх, боже упаси, потрошити пісочниці і сипати їх вміст у воду. Але іноді бувають ситуації, коли хочеться підманити рибу до поплавка, та майже нічим. Саме в такій ситуації рибалка може скористатися порадами з цієї статті.