Стрічка RSS Ми в Твіттері Ми в Facebook Ми В контакті На рибалку в google+

Декілька слів про тягарці (грузила) для кружка, жерлиці та інших самоловних снастей

Щука на кружок

Наскільки часто при ловлі риби, так-званими, самоловними снастями приходиться зіштовхуватись з "пустими" клюваннями? Відповідно до рибацької статистики, досить приблизної, біля 40% покльовок хижака на кружки, жерлиці, окуневі підставушки являються нерезультативними. Приватний досвід показує, що при добре відлагоджених снастях кількість таких покльовок ледве перевищує 5%. Причина такої суттєвої різниці - зневажливе відношення більшості рибалок-любителів до гармонійності і збалансованості в механізмі "самоловок".

Простота кружка чи жерлиці (літньої чи зимової), дійсно, дає мало причин засумніватись в правильності їх оснащення. Однак, чим снасть простіша, тим більше в ній невидимих оку тонкощей, збагнути які вдається тільки при багатолітньому вдумливому використанні цієї снасті.

Основними причинами пустих покльовок хижака на живцеву снасть, як правило, являються:
 - надто товста жилка;
 - товстий повідець;
 - надто великий, або затупившийся гачок;
 - надто щільна фіксація жилки (кружок, літня жерлиця);
 - жорсткий сигналізатор клювання (зимова жерлиця);
 - невірно підібрана приманка (надто крупна, або ж в'яла, малорухома рибка; живець тієї породи, що не мешкає в даній водоймі; живець хоча і типовий для водойми, але такий, що не складає основу харчового раціону місцевих хижаків).

Про якість, відповідність один з одним і умовами лову жилки, повідка, гачка неодноразово і доволі детально згадувалось на  сторінках риболовних публікацій. Тут же, звернемо увагу на менш очевидний, але не менш важливий момент - правильний вибір тягарця (грузила).

В оснастках кружка і жерлиці, грузило (тягарець) виконує дві основні функції:
 - утримує живця на заданій глибині;
 - обмежує свободу руху останнього довжиною повідка.

Все це забезпечується вагою тягарця (грузила) відповідною до розміру живця. Як правило, тільки на вагу і звертають увагу рибалки, залишаючи без уваги не менш важливий параметр - форму. В дійності ж, власне із-за грузила неправильної форми виникає більше треті нерезультативних клювань.

грузила для самоловних снастей

Щоб усвідомити справедливість вищесказаного, представимо собі стандартну покльовку. До живця підійшла щука. Вона довго придивляється до підозрілої рибки, насторожено розглядає її, зберігаючи безпечну дистанцію (мал. 1) Нарешті, ніби втративши до потенційної здобичі зацікавлення, хижачка повільно відпливає в сторону, повертається знову... Виконує блискавичний кидок - живець замирає в зубатій пащі.

грузила для самоловних снастей

З цього моменту вирішальним фактором того, проковтне чи виплюне щука наживку, стає правильне чи не правильне обвантаження снасті. Утримуєма хижаком рибка ніби втрачає власну вагу. Під водою створюється деяка (певна) силова парабола, одне плече якої створює жилка, що спускається від кружка чи жерлиці, інше - хижак зі здобиччю в пащі (мал. 2). Тягарець (грузило), що знаходиться між ними стає самим важким елементом оснастки, і починає опускатись на дно, так як більше не утримується натягом зафіксованої жилки.

грузила для самоловних снастей

Досягнувши останнього, тягарець (грузило) перестає впливати на процес клювання, так як жилка вільно проходить скрізь нього (мал.3). Власне тому в самоловних оснастках завжди використовуються ковзаючі тягарці (грузила).

При опусканні, тягарець (грузило), в залежності від своєї форми, передає ту чи іншу частину навантаження на два плеча параболи. Задача рибалки - таким чином підібрати форму грузила, щоб в процесі клювання максимальне зусилля передавалось на жилку, що йде від кружка чи жерлиці, а мінімальне на повіддець снасті.

Круглий тягарець різко тягне обидва "плеча" до низу всією своєю вагою, що відразу відчуває хижак. В цьому випадку, якщо тільки наживка не заковтнута достатньо глибоко, живець викидається з пащі, і щука відходить геть. Це ж саме, відбувається і з плоским грузилом.

Грушеподібна форма тягарця (грузила) найменш успішна. Опускаючись таке грузило передає більшу частину зусилля на повідець з наживкою (приблизно 70%), буквально вириваючи його з пащі щуки. Неоправдане встановлення тягарця (грузила) широким кінцем до верху. В цьому випадку в живця значно більше шансів запутати оснастку, що знову ж таки, значно зменшує кількість результативних клювань. Ще важливішим є те, що розташоване таким чином грузило набуває велику нестабільність і веде себе як ексцентрик ще дужче насторожуючи хижака.

грузила для самоловних снастей

Найкраще грузило веретеноподібної форми. На початку покльовки воно майже не відчувається хижаком. Навіть повністю висячи на жилці в горизонтальному положенні, воно розподіляє свою вагу рівномірно на обидва "плеча" параболи. Відбувається це тому, що центр ваги у такого грузила знаходиться рівно по середині, а витягнута форма сприяє правильному рівномірному розподіленню ваги по його поздовжній осі, зі зменшенням ваги по краям. Таким чином хижак відчуває мінімальний супротив снасті і продовжує безбоязно ковтати здобич (мал.4).

Дещо гірші рівні циліндричні грузила і грузила оливки. В горизонтальному положенні їх вага розподіляється не так рівномірно, але при невеликій вазі (до 8 гр.) помітного впливу на клювання це не робить.

Вага тягарця (грузила), як згадувалось вище, повинна відповідати розміру живця. Якщо грузило надто легке, живець буде вспливати і запутувати оснастку. Занадто важке - він швидко втратить сили, і залишаючись нерухомим, втратить привабливість для хижака. Крім розміру живця слід також враховувати його жвавість і стомлюваність, які дуже різняться в залежності від породи живця. Так, при одинаковому розмірі, карась чи пічкур вимагають тягарця (грузила) важчого, ніж більш жвавий, але швидкостомлюваний окунь. А для верхівки, що має жахливу привичку зпутувати повідок з жилкою, знадобиться грузило такої ж ваги, що і для вдвічі більшої плотви.

Як правило самоловні снасті в своїх оснастках  приміняють доволі товсті (0.3 - 0.5 мм) моножилки. Враховуючи це, слід впевнитись,  що діаметр наскрізного отвору в тягарці (грузилі) достатній для вільного ковзання по жилці. Якщо використовується плетений шнур, його діаметр може бути значно меншим (0,2 - 0,28 мм). Але і в цьому випадку отвір повинен бути достатньо широким, так як плетений шнур має погані показники ковзання.

Інколи замість моножилок використовується тонкий капроновий шнур. Ковзає він ще гірше від плетеного шнура, тому отвори в грузилах, що встановлюються на подібні оснастки, повинні бути максимально широкими. Досягнути цього можливо розсверливши готове грузило, або відлити його самостійно.

Тертя любої жилки в середині свинцевого грузила легко зменшити, продівши скрізь нього пластикову трубочку. Пластик повинен бути обов'язково твердий, так як використання м'яких полівінілових чи силіконових трубочок черевато залипанням в них мокрої жилки.

Впевнишись в правильному підборі всіх трьох параметрів  тягарця (грузила) - форма, вага, діаметр отвор і збалансованості всієї оснастки, можна приступати до ловлі риби.  

Найзахоплююча пора для рибалки це осінь. Адже ловля щуки осенью це просто неймовірний вир емоцій які будуть пригадуватись аж до наступного сезону, і дотримуючись наших порад Ви неодмінно досягнете успіху. 

Джерело - газета "Рыбачок и Ко" №9 (345) 4 березня 2010р.
Автор - Роман Дранник