Що використовувати при ловлі риби на фідер - моножилку чи шнур ?

Основна перевага плетеного шнура перед моножилкою це чутливість, але, виграючи в чутливості, ми дуже сильно програємо в амортизуючих властивостях, а це тягне за собою ряд проблем і в першу чергу це зменшення шансів при виважуванні риби трофейного розміру. Якщо сказати простіше, то моножилка прощає набагато більше помилок при виважуванні.

Якщо розглядати ловлю на річці, то знайти виправдання застосуванню моножилки практично нереально. Саме при риболовлі на течії шнур максимально ефективний, тому що при меншому діаметрі він набагато міцніший. На основну жилку меншого діаметра течія чинить менший опір і з'являється можливість застосовувати більш легкі годівниці, тим самим вдається уникнути невиправданої грубості снасті в цілому і необгрунтованого перевантаження вудилища. До того ж на течії зі шнуром набагато простіше розпізнавати клювання дрібної риби. 

З іншого боку в річках можна зустріти таких суперників як головень і сазан, а ці риби, якщо ловити на шнур можуть просто не дати шансу помірятися з ними силами і відірвати поводок прямо при клюванні, та й виважувати на течії на шнурі цих риб малоперспективне заняття. Можна звичайно збільшити діаметр повідка, але тоді клювання можна і не дочекатися. Нерідкі випадки, коли велика риба зі збільшенням діаметра повідка зовсім перестає клювати. Тому якщо націлюватися на риболовлю на течії тільки трофейної риби все-таки можна розглянути використання моножилки, але при цьому треба розуміти що доведеться збільшити вагу використовуваної годівниці. 

Є ще один випадок, коли доведеться використовувати шнур на течії в поєднанні з шок-лідером з моножилки великого діаметра (0.25-0.35 мм) або ще більш ефективно буде використання шок-лідера з флюрокарбону. У місцях, де брівка рясно всіяна черепашками, без шок-лідера обійтися навряд чи вийде, інакше доведеться змиритися з втратою великої кількості годівниць, та й трофейну рибу провести через таку брівку на шнурі навряд чи вийде, тому що шнур дуже добре ріжеться об гострі краї черепашок. Виходячи з усього вищеперерахованого, можу порадити для ловлі на річках шнури від 12 до 15lb. Такі шнури дозволять цілком комфортно працювати годівницями до 150 грам. Якщо все-таки з'явиться необхідність ловлі на течії годівницями до 150 грам з використанням жилки, то діаметр повинен бути ніяк не менше 0.25 мм, а в деяких випадках 0.3 мм. 

При донній ловлі риби на водосховищах шнур теж явно лідирує по доцільності, тому що найчастіше доводиться ловити на дальніх дистанціях і досить серйозних глибинах, а основна риба на таких водоймищах це підлящик, плотва і карась. Причому якщо дистанція ловлі перевищує п'ятдесят метрів, ловити на моножилку стає практично неможливо, тому що особливо при сильному вітрі і великій хвилі побачити клювання риби просто нереально. З іншого боку на багатьох водосховищах є перспективні місця практично під берегом, де вже недоцільно використовувати шнур, тим більше що в таких місцях комфортніше ловити пікером, а саме пікер в поєднанні з моножилкою може доставити масу задоволення. Якщо націлюватися на ловлю тільки трофейної риби на водосховищах, а це найчастіше короп і лящ, то краще використовувати жилку. Клювання коропа і ляща навряд чи вдасться прогавити навіть при сильному вітрі і великій хвилі, але зате моножилка значно збільшить шанси в боротьбі з серйозним суперником навіть на тонких повідках. 

Так як на більшості водосховищ відсутня явно виражена течія і вага використовуваних годівниць практично ніколи не перевищує 50-60 грам, цілком вистачить шнура 8-10lb. Моножилки діаметром 0.18-0.22 мм теж буде цілком достатньо. 

А от при ловлі риби на ставках, особливо якщо там розводять коропа і амура, альтернативи моножилці просто немає. На таких водоймах зустріти гідного суперника набагато простіше, ніж на річках і водоймищах. Щільність риби часто дуже велика і клювання трофейної риби зовсім нерідкі. До того ж необхідність робити дальнє закидування практично ніколи не виникає, та й клювання коропа чи амура складно не побачити на будь-якій дистанції. Правда зустрічаються ставки де крім  карасика на долоню і різної дрібної риби просто немає. Ось на таких водоймах використання шнура цілком виправдано для більш комфортної реєстрації клювань. 

Якщо націлюватися на ловлю трофейного коропа і амура зовсім не завадить запас міцності, тому цілком виправдане використання моножилок діаметром 0.25-0.3 мм, тим більше що дуже часто застосовуються годівниці типу Method, які в «зарядженому» стані важать дуже багато. 

Виходячи з усього перерахованого вище, напрошується висновок, що нерозумно віддавати перевагу жилці чи шнуру в фідерній ловлі. Для різних умов ловлі може виявитися оптимальним як шнур, так і моножилка і не варто впиратися в щось одне. Обдумане використання різних варіантів допоможе досягти максимального комфорту і максимального результату.

Хотілося б звернути увагу, що новачкам краще починати з моножилки. Найчастіше рибалки, які тільки починають ловити на фідер і не знають, чи сподобається їм цей вид ловлі чи ні, не сильно то і витрачаються на якісні снасті. Якщо використовувати шнур, то котушка повинна бути відповідна. У будь-якому випадку шпуля повинна бути металева. Хороше укладання теж буде зовсім не зайвим. Дешева котушка запросто може зіпсувати шнур, який іноді коштує значно більше самої котушки. До того ж поки у новачка не «поставлений» закид, можливі часті перехльости шнура за вершинку і як наслідок прикрі поломки. Моножилка менш схильна до перехлестів за вершинку, та й по міцності вона поступається шнуру і набагато більше шансів, що станеться відстріл годівниці, а не поломка вершинки.