Настала довгоочікувана для рибалок осіння пора. Після виснажливої літньої спеки на водоймах стало спокійніше без відпочиваючих, а риба почала вести себе більш передбачувано, відійшовши з охолодженням води на глибину, або в місця з ослабленою течією, де і корму більше, і менше надлишку яскравого світла, що легко проникає крізь охоловшу і освітлівшу воду. Вода на значних глибинах трохи тепліше, ніж на мілководдях, що дозволяє різній рибі економніше витрачати життєву енергію, швидше засвоювати корм, а значить, частіше і більш тривало протягом дня харчуватися.
Однак не кожному рибалці, що застив з поплавочною вудочкою на березі завітного виру, де холодна темна вода здається бездонною, посміхнеться удача. Осінньою порою сита риба, нагулявши за літо достатньо жиру, примхлива, не на кожне частування зазіхне, не на будь-яку прикормку збереться, а грубу річну оснастку на вудці обійде стороною - у чистій воді всі огріхи в її влаштування видно дуже добре, що викликає природні побоювання у завжди обережної великої риби.
