Моножилка, плетений шнур чи флюорокарбон: пам'ять

Моножилка. Звисаюча спіраллю жилка не додає позитивних емоцій. Її, звичайно, можна розпрямити методом протягування між великим і вказівним пальцем під невеликим натягом, але ж не всю! На жилці з «пам'яттю» набагато гірше закидати приманки. Жилка із залишковою деформацією від зберігання на шпулі котушки сильно б'є по кільцях, тим самим знижуючи дальність закидання. Правда, через кілька закидів спіраль дещо згладжується, але все ж... Так що при виборі не буде зайвим, якщо жилка має властивість, відображену на етикетці як «no memory».

До речі, думаю, багато хто помітив, що жорсткі жилки набагато сильніше схильні до даної «недуги», ніж жилки м'які, еластичні. Палка, як кажуть, з двома кінцями.

Звичайно, багато залежить від виробника і технології плетіння, тобто наскільки щільно сплетені мікроволокна шнура. Чим більш тонке волокно і більша кількість ниток використовується у виробництві, тим шнур виходить щільнішим. Це добре помітно навіть тактильно. А якщо він щільніший, значить, може бути присутнім щось на кшталт «пам'яті». Щойно намотаний новий шнур може перед риболовлею показати якесь «запам'ятовування» діаметра шпулі, але лише до першого закиду. Як тільки пройшла одна риболовля, шнур дещо оббивається, і на цьому всі питання по «пам'яті» закінчуються. Назавжди.

З іншого боку, вже якщо який з шнурів і володів «пам'яттю» , так це «дротяний» Fireline. А від його незрівнянного шелестіння по кільцях досі у деяких спінінгістів зводить зуби. Але там і технологія виготовлення дещо інша. Fireline - шнур «печений», тобто при його виготовленні використовуються термічні процеси, а нинішні шнури такій обробці не піддаються.

Флюорокарбон. Якщо говорити про «пам'ять», то якісний флюорокарбона її практично не має. Жилка, сходячи з шпулі, майже відразу випрямляється. Тонкі діаметри, які можна застосовувати в ультралайті, стали доступні не так давно. Вони цілком пристойно поводяться на шпулі, і застосування їх в якості основної жилки цілком під силу навіть не дуже підготовленим рибалкам. А ось з більш товстими є деякі проблеми. Справа в тому, що без певного досвіду використовувати флюорокарбон як основну жилку - завдання не з простих. Можна отримати «подарунок» у вигляді дуже якісної «перуки». Втім, до ультралайта жилки таких діаметрів сьогодні не мають ніякого відношення, а тому залишимо дану проблему тим, хто використовує товстий флюорокарбон, наприклад ловцям басса.

Але тут є такий момент. Я іноді використовую в джиговій ловлі відвідний повідок. При наявності в ставку відповідної риби часом доводиться збільшувати діаметр повідка з флюорокарбону до 0,2 мм. А що робити ? Так є хоча б примарний шанс на перемогу. Повідці я зберігаю на окремому мотовильці. І якщо повідок з моножилки такого ж діаметру можна випрямити, пропускаючи під невеликим натягом між вказівним і великим пальцем, то флюорокарбон до кінця виправити мені так жодного разу і не вдавалося. А сильніше впливати на нього я не міг, оскільки боявся втратити в міцності. А ви говорите, немає «пам'яті» !

Олексій Вьюнов