Ловля окуня

Свого часу я "перелопатив" безліч матеріалів з біології окуня - найбільш всюдисущого у нас хижака, у тому числі кандидатських дисертацій, які так і залишилися доступними лише вузькому колу вчених-іхтіологів. Рибалки ж, позбавлені наукової інформації, багато втрачають у змісті набуття майстерності, і особливо при ловлі спінінгом.

Якось на березі я розговорився з молодим спінінгістом. Виявилося, що ловлею окуня він займається п'ять років. Прекрасно екіпірований, користується досить значним набором сучасних приманок від фірмових блешень до пластикових рибок і воблерів, проте, мій співрозмовник, мав дуже туманне уявлення про ті нюанси та особливості поведінки окуня, без знання яких неможливо домогтися гарних результатів.

Зазвичай до кінця літа багато водойм сильно заростають травою. І чи то маленьке озерце глибиною в метр-півтора чи величезне водосховище, в будь-якому випадку можна знайти ділянки, де, як здається, цієї самої трави більше, ніж води. У таких заростях знаходить їжу та укриття мальок, саме сюди постійно навідується окунь, щоб поповнити свій раціон. І щука полюбляє ховатися в цих місцях, раптово атакуючи необачну рибку. Часто бувають випадки, коли головне, щоб ваша приманка не зацеплялась за траву, а всі інші параметри вже не мають особливого значення. Але найчастіше навіть у таких "важких" для хижака умовах, я стикався з вибірковими перевагами у риби. Начебто все нормально, і трава не висне на гачку, і проводка виходить непогана, але хижак не вирішує атакувати. Але як тільки в роботу вступають мікроджигові приманки - все як у казковому сні, і клювання з'являються, і хижак починає ловитися ...

Англомовне слівце "твічінг" увійшло в наш рибальський лексикон зовсім недавно. Років шість-сім тому я став виділяти його серед всіх інших термінів, якими американці характеризують особливості техніки ловлі на спінінг. Ще через рік-другий зрозумів, що не дарма твічінгу в протилежній півкулі приділяють таку велику увагу, і що і в наших умовах цей метод чудово працює. А потім і зовсім пішов лавиноподібний процес: чим більше я ловив на воблери класу "мінноу", використовуючи ривкову техніку анімації, тим більшим фанатом цих приманок і відповідного їм методу ловлі (тобто саме твічінгу) я ставав.

Невеличкий огляд технік джигової проводки

Джигова  ступінчаста проводка або проводка "класична сходинка"

Цю проводку можна назвати "нашою класичною джиговою проводкою". За кордоном так не ловлять. Приманка закидається на 40-60 метрів, далі вантаж закинути складно. Котушкою вибирається дуга (слабина) жилки, чекаємо поки приманка торкнеться дна (це добре видно по провисанню жилки, або по відігруванню вершинки спінінга), і починаємо проводку. Після кількох обертів котушки (звичайно не більше 2-6, оптимально 4 оберти), приманка піднімається над дном.