Павло Жила відповідає на питання про охорону і примноження рибних запасів, браконьєрство, штрафи

На водоймах України триває нерест риби. Починаючи з березня, впродовж трьох місяців вона виходить із глибокої води на мілководдя для відкладання ікри. Піднімається у верхів'я річок, на залиті водою заплавні луки. Допомогти природному процесу відтворення потомства в цей період покликана людина. Аби не лише зберегти, а й примножити рибні запаси. Як охороняються вони? Як запобігти браконьєрству на воді? Які штрафи накладаються на правопорушників?

На ці та інші запитання відповідав голова Державної екологічної інспекції України - Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища Павло Жила.

- Передусім, Павле Броніславовичу, бодай коротко проінформуйте читачів нашої газети про хід операції "Нерест". Чи можна вже щось сказати про якісь конкретні її результати?

- У період з березня по червень щороку забороняється промисловий вилов риби на рибогосподарських водоймах, окрім виловів, які проводяться на підставі наукових програм, та обмежений любительський вилов на спеціально відведених органами рибоохорони для цього ділянках. Порушники вимог природоохоронного законодавства під час весняно-літньої заборони вилову притягаються до адміністративної відповідальності. Збитки, завдані державі, нараховуються відповідно до "Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риби та інших об'єктів водного промислу", затверджених постановою Кабінету Міністрів від 19 січня 1998 р. Матеріали передаються до судових органів. За виготовлення та збут заборонених знарядь вилову накладається штраф від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, при цьому знаряддя та засоби їх виготовлення конфіскуються.

Держекоінспекція України доручила головним державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, Чорного і Азовського морів посилити державний контроль за станом охорони риби та інших водних живих ресурсів у весняно-літній нерестовий період. Розроблено та погоджено з органами МВС країни низку заходів з охорони водних ресурсів. Повсюдно створено оперативні групи із залученням громадських інспекторів з охорони довкілля, представників громадських організацій, засобів масової інформації. У ці дні кожен з наших працівників трудиться в посиленому режимі, щоб не допустити браконьєрства на воді.

Ось кілька прикладів. Держекоінспекція в Запорізькій області за період з 1 квітня вилучила 108 заборонених знарядь вилову - сіток та 5 моточовнів.

Сума завданих збитків становить 11902 гривні. Працівники міліції в річковому порту обласного центру затримали браконьєрське угруповання в кількості 8 осіб, вилучили 4 моточовни, 20 сіток. Інспектори Черкаської області провели 8 рейдів спільно з міліціонерами, внаслідок чого складено 27 протоколів, порушено 2 кримінальні справи.

Володимир ТКАЧИК, м. Львів

- Пане Павле, вас вітає Львівщина. Я є регіональним представником Громади рибалок України в області. Насамперед хочу подякувати вашим працівникам з екологічної інспекції в особі Крася Леоніда Миколайовича і Рибоза Миколи Миколайовича за їхню роботу. Коли б не вони, то хтозна який непоказний вигляд мала б область у царині боротьби з браконьєрством.

- Пригадую, ви писали до нас в Держекоінспекцію.

- Я писав звернення, щоб висловити подяку екоінспекторам області і щоб ви всіляко захищали їх, бо вони стоять на перешкоді браконьєрам та корумпованим працівникам рибінспекції, котрі нерідко прикривають злісних порушників закону. Вони не ведуть контролю за промислом, немає протоколів вилову сітками. Екоінспектори масово витягують сітки, які замість 35 метрів мають довжину по 100-170 м. А от рибінспекція таких показників не фіксує. Часто-густо неопломбовані бірки, вони просто прив'язані до сіток. Та ж повинен бути контроль. Ви згодні зі мною?

- Цілком. Сітки, на яких відсутні бірки й експлуатуються з порушенням законодавства, класифікуються як незаконне знаряддя вилову водних живих ресурсів й підлягають вилученню.

- Ще таке болюче питання. Екоінспекторів не запрошують на зариблення водойм  його зазвичай проводять лише служби рибінспекції, аби ніхто не заважав безконтрольно виловлювати рибу.

- Зрозумів ваше питання. Позиція Держекоінспекції країни чітка: браконьєр, затриманий із забороненим знаряддям лову, має понести заслужене покарання. І запевняю вас, що втручання жодих органів не завадить нам довести справу до логічного завершення. Що ж стосується участі наших працівників у зарибленні водойм, хочу відмітити, що пунктом 2.3 Інструкції про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів передбачено обов'язкову участь у комісії по зарибленню представників територіального органу Держекоінспекції України, але, на жаль, органами рибоохорони в більшості випадків цей пункт ігнорується. Тому нині ми це питання якраз відпрацьовуємо з Держагентством рибного господарства. Отже, невдовзі матимемо спільний регламентований документ, який висвітлюватиме взаємодію в подібних ситуаціях. Звісно, що є недобросовісні люди, котрі займають певні посади. Від таких працівників треба звільнятися.

Іван СКАЧКО, журналіст, м.Чернігів

- Скоро в наших водоймах не буде чого ловити. Чому так різко зменшуються рибні запаси?

- Справді, з 2001 року загальний обсяг вилову риби на водоймах країни зменшився з 97,7 тисячі тонн до 83 тисяч тонн, у тому числі судака з 1925 тонн до 297 т, ляща з 3140 т до 2854 т, плітки з 3240 т до 2630 т. При цьому кількість підприємств, які займаються рибним промислом, залишається стабільною. Основними причинами, що призвели до такого стану, є застаріле законодавство (воно складається з нормативно-правових актів, що прийняті як тимчасові, а існують вже 10-15 років); нераціональне ведення рибного господарства; замор риби через скидання води до рівня, що не забезпечує життєдіяльність водних живих ресурсів, а також через задуху; збільшення антропогенного впливу, особливо проявів браконьєрства, яке набуло масового характеру; низький соціальний рівень життя населення.

- Очевидно, не можна скидати з терезів і того факту, що замиваються нерестилища на водосховищах під забудову. Спеціалісти наводять такі цифри: через намиви берегів у руслі Дніпра кількість риби в Київському та Канівському водосховищах щороку зменшується на 10-15 відсотків. Маємо показовий приклад під столицею: вся прибережна територія біля Козина, яка була місцем природних нерестовищ, повністю занесена піском.

- Враховуючи, що коефіцієнт виживання риби від ікри до статевої зрілості занадто малий - становить від 0,01% до 0,0012% залежно від видів риби - знищення донних біоценозів, тобто кормової бази, та значне зменшення площі нерестилищ дуже відчутно вплинуло на скорочення запасів водних живих ресурсів.

Конкретно щодо Козина. Канівське водосховище було створено ще за радянської влади - в 70-х роках минулого сторіччя. Землі запасу Козинської сільської ради Обухівського району Київської області, які підпали під затоплення, тоді не перевели до земель водного фонду. Питання, до речі, залишається відкритим досі. Керівництво сільської ради використало той законодавчий момент і роздало під паї землі запасу, що й призвело до гідронамиву. Органами Держкомрибгоспу не було затверджено ділянок для нересту риби на землях запасу Козинської сільської ради, от і маємо колізію.

Проблема ця досить гостра для нас, екологів. Коли є документально оформлена ділянка землі, є акт на право власності або користування землю, то ми можемо лише підготувати необхідні матеріали про правопорушення й передати для вжиття заходів до прокуратури. Всі подальші питання вирішуються лише в судовому порядку.

Хто головний порушник закону?

Михайло КИРПАЧ, рибалка-любитель, м. Київ

- Павле Броніславовичу, скажіть, будь ласка, коли приберуть головного браконьєра Дніпра - рибгоспи?

- Формулювання питання трохи некоректне, хоча по суті своїй правильне. Риба - цінний харчовий ресурс, тому промисловий вилов повинен і надалі тривати, але під чітким контролем та з дотриманням усіх необхідних природоохоронних вимог. Серед функцій Державного агентства рибного господарства, положення про яке нещодавно затверджено, є й державний контроль за використанням водних живих ресурсів.

- Але ж вони й нині під час нересту ловлять рибу сітками.

- Саме агентство не може ловити рибу.

- Я кажу про рибгоспи.

- У період нересту промисловий вилов риби заборонено, в тому числі й сітками, крім наукових виловів. Якщо у вас є якісь конкретні факти про протизаконні дії, надайте нам інформацію і ми негайно відреагуємо. Такого допускати не можна.

- А як бути з проведенням наукових та науково-дослідних виловів риби? Адже не секрет, що значна частина добутих під час нерестового періоду водних живих ресурсів вилучена нелегально й реалізується за тіньовими схемами.

- Тут теж є проблема. Упродовж останніх п'яти років в Україні спостерігається напружена ситуація, склалися негативні тенденції щодо промислового добування водних живих ресурсів, їх відтворення, охорони. Майже у 20 разів скоротився вилов камбали калкан у порівнянні з серединою минулого сторіччя. Кількість ляща, тарані, рибця, судака та іншої промислової риби знизилася до критичної межі, що практично унеможливлює їхнє самостійне відтворення в природних умовах до фонового рівня. Шість видів осетрових занесено до Червоної книги.

Сумний перелік можна продовжувати, але чи варто. Крім названих мною вище причин, що призвели до різкого зменшення запасів промислової риби у водоймах країни, виокремлю ще й такі: неналежна організація науково-дослідних робіт, які часто перетворюються на приховане браконьєрство. Недостатньо приділяється уваги питанням відтворення й регулювання рибальства, навіть саме законодавство, яким регулюється використання й відтворення водних живих ресурсів, виключає можливість контролю за рибними запасами. Щоб не бути голослівним, наведу один приклад. Пунктом 8.12 Правил рибальства у водних об'єктах України, затверджених наказом Укрдержрибгоспу від 18.03.1999 р., визначено: "дозволяти науковим установам, підприємствам, організаціям, іншим компетентним юридичним особам (у тому числі державним органам рибоохорони) спеціальне використання водних живих ресурсів для науково-дослідних цілей, проведення меліоративних, науково-промислових, контрольних виловів, робіт з рибництва, відтворення (переселення, акліматизація за наявності дозволу Мінекобезпеки), реакліматизація, в тому числі в заборонених для промислу районах, у будь-який час і такими засобами та знаряддями вилову, що передбачені програмами досліджень, планами інших вищезгаданих робіт". Той, хто має охороняти, той і ловить, чим порушено принцип несумісності контролюючої та регулятивної функцій, що сьогодні є однією із складових урядової реформи.

На підставі Правил рибальства щорічно науковим установам для проведення науково-дослідних робіт виділяються завищені квоти на вилов водних живих ресурсів загальнодержавного значення. Цифра ця - понад 2 тисячі (!) тонн риби, яку можна виловити під час нерестового періоду.

- Чималі апетити. Що ж слід зробити, аби зменшити їх? Який вбачаєте вихід із становища?

- Слід розробити науково обгрунтовану методику складання програм науково-дослідних робіт, чітко вказавши вилучення водних живих ресурсів, кількість знарядь лову (їх види) та місця лову при виконанні того чи іншого виду робіт.

У дозволах на проведення науково-дослідних робіт указувати кількість водних живих ресурсів не в обсязі загальної квоти, виділеної для здійснення вказаних робіт, а їх конкретний обсяг, потрібний для виконання цих робіт.

При проведенні промислового лову закріплювати райони промислу за відповідальними користувачами без права ведення промислу в інших районах, а в подальшому передавати водойми користувачам у довгострокове користування - це дасть їм можливість вкладати кошти в охорону, використання та відтворення водних живих ресурсів. 

Анатолій КОРНІЙЧУК, вчитель біології, Херсонська область

- Чи не надто м'які штрафи за браконьєрство в Україні?

- Ви маєте рацію. Слід підвищити розмір такс для обрахування відшкодування тієї шкоди, яка заподіяна внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів риби. На сьогодні ці суми чисто символічні: для карася - 5,1 грн, судака, сазана - 51 грн, осетрових - 510 грн. Необхідно вдосконалити законодавчу базу, наблизивши її до європейського рівня.

Треба ввести відповідальність не лише за незаконне добування водних живих ресурсів, а й за збут, купівлю й переробку з метою отримання прибутку.

На часі й введення сертифіката походження сировини (водних живих ресурсів) на території країни та системи контролю.

Віктор СЕМЕНЧУК, пенсіонер, м. Хмельницький

- Цікаво, скільки браконьєрських знарядь вилучається в Україні за рік? Бачимо скрізь і всюди, що застосовуються знаряддя варварського лову. Чи робиться щось на законодавчому рівні, аби ефективно вести боротьбу з порушниками закону?

- Щороку в Україні вилучається приблизно 100 тисяч браконьєрських знарядь. Ловлять рибу забороненими сітками, застосовують так звані електровудки. Ще один з методів, який по-іншому, як варварський, не назвеш, - це газове браконьєрство. Просто балон з газом підключають до розвідної системи і тоді практично всі рибні ресурси, які є в радіусі десяти метрів, гинуть. Після того вони вже не відроджуються. За ввезення та використання незаконних знарядь лову чинним законодавством передбачена кримінальна відповідальність - 2-3 роки, а то й до 5-ти.

- У сусідній Білорусі, до речі, за використання електровудки присуджують 8 років тюрми.

- У нас, на жаль, на цей час і чинне законодавство щодо злісних браконьєрів повною мірою не працює. Але надія на зрушення є. Відповідно до указу Президента України від 10.12.2010 р. "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" нинішнього року проводиться реформа природоохоронних органів - будуть внесені зміни та доповнення до законодавчої бази. Це стосується передусім Закону "Про тваринний світ", Тимчасового порядку ведення рибного господарства, Правил рибальства на водних об'єктах України. Вноситимуться певні зміни й до Адміністративного, Кримінального кодексів. Отож браконьєрам легкого життя не обіцяємо.

Щойно на днях Верховна Рада вже ухвалила зміни до Закону "Про тваринний світ" - саме щодо посилення заходів боротьби з браконьєрством. Документ доповнено положеннями, якими забороняється ввезення в країну електроловильних систем (електровудок), монониткових синтетичних сіток. Для добування об'єктів тваринного світу згідно з цим законом забороняється виготовлення, збут та застосування отруйних принад, колючих, давлячих і капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем, вибухових речовин, синтетичних сіток, інших засобів, заборонених законом. 

Роман Іванович РЕПА

- Я громадський інспектор з охорони довкілля Львівської області. Часто доводиться виїжджати в рейди з охорони рибних запасів, але пального для цього ні для автомобілів, ні для плавзасобів не виділяється. Фактично заправляємо техніку за власні кошти.

- Знаєте, нині в нас відбувається реорганізація - Держекоінспекція створена як центральний орган виконавчої влади з підпорядкуванням їй обласних інспекцій. На цьому переломному моменті є певні незручності, в тому числі й з фінансуванням. Через місяць-півтора ми увійдемо в нормальний режим і все стане на свої місця. Намагатимемося вирішувати питання забезпечення технічними засобами, пальним. На поточний рік передбачено фінансування по структурі Держекоінспекції близько 16 мільйонів гривень з бюджету держави.

- На мою думку, слід підпорядкувати Держекоінспекції галузеві інспекції, ту ж рибінспекцію, скажімо. Бо що сьогодні відбувається? Ось нещодавно, 4 травня, громадські екоінспектори знімали на одній з водойм Львівщини браконьєрські сітки, а приїхали представники рибінспекції й пригрозили, що складуть на нас акт як на порушників закону. Навіть оперативну групу міліції викликали.

- У нових положеннях, які тепер розробляються, питання дублювання функцій не передбачено - вони будуть чітко регламентовані. Треба дочекатися завершення процедури реорганізації. Ми обов'язково дійдемо консенсусу з керівництвом Держагенції рибного господарства, інших агенцій. Адже ми повинні виконувати одне завдання, а саме докладати зусиль для того, щоб берегти, охороняти довкілля, а не затівати якісь "воєнні" дії між службами, які ведуть спільну роботу. Впевнений, що ми все це владнаємо.

Віталій ІЩУК, м. Сквира Київської області

- Чи мають право складати протокол громадські інспектори?

- Так. У нас розроблено спеціальне положення про громадських інспекторів, вони працюють у кожній області. Є й такі, що закріплені за центральним апаратом Держекоінспекції. Відчуваємо реальну допомогу від добровільних помічників. Адже зазвичай це добропорядні рибалки й мисливці, це люди, котрі не байдужі до проблем охорони довкілля. Ми вдячні громадським інспекторам, всіляко будемо їх підтримувати.

Олександр ПАСТУХ, учень 10 класу з Балаклеї Харківської області

- А як бути рибалкам-любителям? Також чекати закінчення нересту?

- Любительський і спортивний вилов риби під час нерестового періоду обмежений Правилами любительського та спортивного рибальства, які згідно з пунктом 1 не поширюються на водойми природно-заповідного фонду; водойми, які мають обмеження щодо їх спеціального використання (питні, технічні тощо); штучно створені ізольовані водойми.

У період нересту обмеження вводяться на рибогосподарські водойми, а саме: любителям дозволяється ловити рибу на спеціально визначених органами рибоохорони ділянках водойм лише з берега.

- Яким знаряддям можна користуватися?

- Тут вибір невеликий - однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком, а також спінінгом з берега.

- І норми вилову для рибалки-любителя існують?

- Звичайно. Норма вилову за одну добу перебування на водоймі - 3 кілограми. Варто не забувати ще й такого правила: якщо вам на гачок потрапила маленька рибина або риба, занесена до Червоної книги, слід відпустити її у воду. Щоб не танули наші рибні запаси, кожен рибалка- любитель має бути зацікавленим у підвищенні рибопродуктивності водойм, має дотримуватися правил вилову риби під час нересту.

Пряма лінія Урядового Кур'єру, Микола ПУГОВИЦЬ, "Урядовий кур'єр"