Перша карасина рибалка сезону відкритої води

Активність карася у водоймах дуже різниться, тому бажано мати достовірну інформацію, перш ніж поїхати на рибалку. Різниця в термінах початку клювання може становити до двох тижнів.

 

Для успішної рибалки вибір водойми зараз є першою і найбільш важливою справою. Зауважу, що розмова піде про ловлю у водоймах без течії. У річках хід карася недовготривалий, це інший карась, ніж у ставку, підхід до його ловлі більше нагадує полювання за прохідною пліткою і язем. До того ж хід цього карася рано завершується.

 

Перш за все потрібно звернути увагу на мілководні водойми та водойми з великими мілинами, покритими торішньою травою. Справа в тому, що на глибині, де вода ще дуже холодна, карась практично не годується. Він переміщається на пошуки корму до прибережних мілин з глибиною не більше метра. У той час, коли карась не годується, він відходить на середину водойми, але стоїть близько поверхні або в півводи, не опускаючись на дно.

 

Якщо достовірної інформації про клювання немає, то у виборі водойми потрібно грунтуватися на відомому факті. Помічено, що найкраще карасі ловляться у водоймах, в яких не мешкає інша риба. Там, де з карасем сусідять плотва, окунь або лящ, він клює набагато гірше і в якісь певні години, незважаючи на те, що їх концентрація може бути вельми пристойною. Характерно, що навесні карась може ловитися на глибині півметра і абсолютно не клювати на метровій глибині. Тому після вибору водойми вельми важливо правильно визначити місце ловлі на ній. 

 

Вибір місця ловлі

 

Починати шукати карася краще в безпосередній близькості від старої підводної рослинності, або на мілководді близько поглиблення на дні. Всі ямки у карасиних водоймах зазвичай занесені мулом; щоб їх знайти, потрібен відносно важкий глибиномір, за допомогою якого легко «простукати» дно. Кращими місцями для ловлі будуть ті, які розташовані близько підводної рослинності; великий карась рідко виходить на мілководдя між рослинністю і берегом, але зате часто відвідує широкі прогалини в рослинності. Гарні навесні місця близько піддростаючих з дна молодих паростків очерету, причому дистанція ловлі може становити всього один-два метри. Помічено, що великий карась «поважає» сильно закоряжені місця, і це варто мати на увазі.

 

При виборі місця ловлі потрібно враховувати і такий фактор, як напрям і сила вітру. Ловити в умовах штилю, може, і приємно, але з точки зору маскування вельми непросто. Добре, якщо вітер протягом декількох теплих і сонячних днів дув в одному напрямку і зігнав в якусь частину водойми найбільш теплу воду. Ось тут і слід шукати карася.

 

Вибір місця ловлі важливий з тієї причини, що весняний карась клює лише в локальних точках, а не по всій акваторії. Тому в пошуках важлива тільки активна риба, а не зручне для рибалки місце на березі. Насиджене місце часто «підводить», особливо якщо на ньому до вас уже хтось ловив. Недбало використана попереднім рибалкою прикормка може надовго відвадити рибу.

 

Після того як місце ловлі визначено, важливо зрозуміти, на якому рівні тримається карась. Справа в тому, що в теплі дні він у середині дня піднімається до самої поверхні. Ловити його в такі години з дна немає ніякого сенсу. Більш того, з дна він може не брати як вранці, так і ввечері. Дане зауваження особливо актуальне для водойм з яскраво вираженим температурним розшаруванням води, яке проявляється на малій глибині під час тихої, але сонячної погоди. У місці ловлі ретельно, до сантиметра, проміряють глибини і визначаються всі нерівності дна. Потім можна приступати до підгодовування. 

 

Прикормка

 

Відразу потрібно зауважити, що підгодовування на початку сезону відкритої води не є обов'язковим. Більш того, під час пошуку місця з більш великою рибою підгодовування може зашкодити. Рибу спочатку потрібно знайти, причому рибу гідного розміру. Якщо майже відразу ж починає клювати невеликий карась, то місце доведеться змінити . Тільки після упіймання хоча б одного солідного трофея має сенс облаштовуватися і підгодовувати.

Для прикормки найкраще використовувати півкіло стандартного підгодовування для холодної води і піввідра землі з берега водойми. Земля спочатку розводиться водою до отримання в'язкої однорідної маси, а потім в неї додається суха прикормочна суміш. Після цього в підгодовування буде незайвим додати жменю тієї насадки, на яку передбачається ловити. Якщо вибір насадок великий (а це при ловлі примхливого карася завжди добре), то в підгодовування додають або жменю перловки, або жменю консервованої кукурудзи, і обов'язково «сік» - рідину з банки.

 

Карася, на відміну від коропа, можна безболісно догодовувати в процесі рибалки, тому спочатку в точку ловлі можна кинути дві-три великих кулі і вже не догодовувати до початку клювань. Втім, клювання при правильно обраному місці можуть початися через десять хвилин. Догодовувати має сенс, тільки коли риба, налякана шумом виважування чергового трофею, насторожиться. Робити це краще невеликими кулями, але і в цьому випадку клювання зазвичай відновлюється лише через якийсь час.

 

Насадки для ловлі весняного карася

 

Вони можуть бути як рослинного, так і тваринного походження. Навесні карась менш вибагливий до виду приманки, ніж влітку, і, як правило, не відмовляється від мотиля і опариша, хробака, але нерідкі випадки, коли він починає активно клювати на кукурудзу, перловку або геркулес . Це може залежати як від смаків карася в даній водоймі, так і від складу прикормки, а також від горизонту ловлі й часу доби.

 

Снасті 

 

У разі ловлі близько берега найбільш ефективно використовувати штекер, навіть якщо знадобиться вудилище завдовжки всього чотири-п'ять метрів. Штекер дозволить використовувати тонку, легку, чутливу оснастку. Тут краще застосувати найтонший варіант - з жилкою не товстіше 0,10 мм і з поплавком вантажопідйомністю не більше 0,4 гр.

 

Поплавок потрібен з досить важким кілем, таким, щоб без додаткової огрузки відразу приймав у воді вертикальне положення. Це дуже зручно, оскільки якщо насадка легка, то на жилку ставиться грузик, а якщо на гачку черв'як або кукурудза, то грузило можна не встановлювати. Під час ловлі в штильову погоду вельми ефективно використовувати тонкі й довгі поплавці типу «голка», оскільки з їх допомогою легко визначити той горизонт, на якому в даний момент годується карась.

 

Тактика ловлі полягає в тому, щоб безшумно опустити насадку в обрану точку, почекати кілька секунд і так само тихо перемістити оснастку в сусідню точку. Коли приманка потрапляє карасю під ніс, то він її хапає негайно. Інша річ, якщо карась піднімається до самої поверхні і зграєю ходить на середині ставка. Дістати його іноді можна за допомогою махового вудилища довжиною 11-12,5 метра, але, по-перше, з вудилищем такої довжини не скрізь можна розвернутися, по-друге, змахнувши їм, ви злякає карася, і тоді він моментально опуститься нижче, а по-третє, з таким вудилищем практично неможливо точно закинути легке оснащення.

 

У цих випадках поступають просто. Беруть вудилище з котушкою, на кінець жилки ставлять плаваючий «Сбіруліно», а півтора метри вище прив'язують повідець довжиною 15-20 см з гачком № 20. На гачок насаджують одного-двох опаришів і закидають оснастку за зграю риб метрів на десять. Після того як зграя заспокоїться, повільно підтягують приманку під ніс рибі. Клювання видно з того, як опариш зникає з поля зору. Якщо цей момент не дуже добре видно, тоді можна використовувати поляризаційні окуляри або встановити в місці кріплення повідця до жилки маленький сигналізатор клювання - поплавок у вигляді жовтої, сріблястої або чорної кульки діаметром близько п'яти міліметрів. Далеко від берега карась хапає наживку вірно, і клювання добре видно.

 

Досить часто вдається успішно ловити довгим «болонським» вудлищем з легким оснащенням. Важливо, щоб шльопання оснастки по воді не лякали рибу.

 

Особливості

 

Слід звернути увагу на той факт, що для успішної ловлі карася навесні його слід шукати, а не чекати. Отож, якщо Ви вирішили рибалити кілька днів то Вам буде необхідна спеціальна палатка для рыбалки, яка швидко збирається та легко транспортується. Якщо у Вас такої спеціальної палатки не має, а є туристична то цілком підійде і вона, щоправда будуть відчуватись певні незручності, але не смертельні ).

 

Коли вода досить прогріється і карась почне впевнено клювати по всій водоймі, швидко реагуючи на підгодовування, тактика риболовлі дещо змінюється. Відмінність полягає в тому, що спочатку потрібно знайти стоянку великої риби. Для цього відразу ж прикормлюють кілька перспективних місць і в них по черзі пробують ловити. Підгодовування на одну точку потрібно не більше двох жмень. Якщо починає клювати невеликий карась, то відразу змінюють місце. Місця ловлі доводиться міняти до тих пір, поки не почне клювати риба гідного розміру. Справа в тому, що аж до появи молодої рослинності дрібний і великий карась якимось чином розділяються по районах проживання. З прогріванням води до 12-14 градусів вони змішуються, і зловити крупного карася серед дрібних вдається або вночі, або на специфічну приманку, або при якомусь сприятливому збігу обставин. Однак бувають випадки, які характерні для водойм з дуже високою концентрацією карася, коли дрібного карася з підгодованої точки відтісняє або великий карась, або короп, але це вже місцева специфіка. У таких випадках доводиться ходити по підгодованим точкам до тих пір, поки не попадеться великий карась.

 

З подальшим потеплінням води, як тільки почне швидко розвиватися підводна рослинність, клювання карася поступово переходить на якісь певні години. Карась стає вибагливим як до підгодовування, так і до насадки, і тоді клювання переходить в розряд «літнього».