Ловля окремих видів риби

Мормишки, що використовуються при ловлі окуня доволі різноманітні: це і всім відомі краплі, і клопи, і дробинки, і  ромбики, і виготовлені рибалками самостійно суміші всіх цих форм. При чому найчастіше, ці саморобні мормишки приносять більш вагомий результат, ніж магазинні . Колір підбирається в залежності від погодних умов, освітленості, глибини ловлі. Зазвичай, традиційні окуневі мормишки мідного кольору не залишать вас без улову, але не варто також нехтувати сріблястими і жовтими мормишками.

Пізня осінь - один з найкращих і найвідповідніших моментів щоб вибратись на риболовлю з метою вполювати великого ляща, оскільки саме в кінці жовтня і на початку листопада ця риба жирує готуючись до зими. Хоча дехто з рибалок вважає, що лящ - риба не дуже хитра чи підступна і відповідно ловити її не так цікаво, як скажімо коропа. Проте можна сказати, що це стосується лише малих та середніх екземплярів. Великі ж представники можуть довести найспокійнішого рибалку до безумства часто стягуючи наживку з гачка так тихо та обережно, що рибалка навіть досвідчений, нерідко не помічає цього. Власне кажучи досвідчені рибалки цьому і не дивуються.

Кожному рибалці, любителю ловлі хижої риби хотілося б мати повну банку жвавих і дуже живучих рибок. Але що відбувається в більшості випадків? Купивши ввечері перед риболовлею в рибальському магазині живців (або наловивши їх заздалегідь), вранці ми хапаємося за голову. «Живці»  ледве живі: рибки мляво товчуться біля поверхні води, з жадібністю хапаючи повітря, і, подібно, що з хвилини на хвилину спливуть до верху животом. Яка ж тепер рибалка? Вже краще випустити таких «живців» у воду, щоб не відчувати себе браконьєром і мучителем. Щоб таких ситуацій не відбувалося, потрібно просто дотримуватись нескладних правил у поводженні з живцями. Про них ми зараз і поговоримо.

Багатьом рибалкам трофейна щука асоціюється з великими водоймами, як то озера, великі річки, водосховища, проте щуці достаньо будь-якої водойми, навіть невеликої річечки чи ставочка. Ця риба з легкістю адаптується до всіх умов. Щука є найбільш поширеним хижаком в наших водоймах, можливо, за виключенням окуня. Вона частенько потрапляє на снасті спінінгістів, як в якості основного улову так і в якості прилову (скажімо коли метою було спіймати окуня).

Полюючи на щуку, зараз я найчастіше вибираюсь на малі річки, що шириною не перевищують 15-20 метрів. Як правило, рибалки, що рибалять в таких водах це поплавочники. Тут рідко можна побачити спінінгістів, а дарма. Така риболовля дає багато позитивних емоцій та забезпечує можливість тісного контакту з дикою природою. Щоправда, щуки в таких водоймах найчастіше невеликі, і ловляться як правило без особливих проблем. Але, вже щоб  зловити щуку більшу, потрібно докласти неабияких зусиль, і це ціле мистецтво.

Коли риба знаходяться на великій відстані від берега, спробуйте подати їй в спеціальній годівниці кілька ласих шматків наживки, відправивши її точно в ціль. В цій статті Чемпіон світу Алан Скоттхорн пояснює, як він «вмовляє» рибу за допомогою годівниці "метод" (method-feeder) спокуситися на наживку.

Як правило ловля з годівницею "метод" (method-feeder) практикується на водоймах, в яких можна розраховувати на впіймання коропів і лящів з дальньої дистанції.