Стрічка RSS Ми в Твіттері Ми в Facebook

Оптимальний набір вудочок для зимової рибалки

Зимова рибалка

Ну нарешті зима! Вперше за останні кілька років початок календарної зими співпав з таким важливим для любителів зимової рибалки похолоданням та снігопадом. Будемо надіятись, що так буде продовжуватись, і вже через кілька днів можна буде вийти на лід. А щоб бути готовим до цього, пригадаємо нескладні правила поведінки на льоді, перевіримо спорядження та підготуємо наші зимові снасті до рибалки. Почнемо з зимових вудочок.

Перш ніж оснащувати ту чи іншу вудку, важливо визначитися, яку рибу, в яких умовах і на які приманки ви збираєтеся ловити.

Вудки для зимової ловлі риби призначені для зберігання запасу жилки, для регулювання робочої довжини жилки, для гри приманкою і для того, щоб допомогти рибалці підсікти рибу. Оскільки риба може бути великою або дрібною, а приманки важкими чи легкими, то і вудочок знадобиться кілька. Більш того, для різних тактик ловлі потрібні вудки різних конструкцій.

Результат зимовоъ рибалкиВудка може містити котушку, або бути без неї. Традиційні конструкції зимових вудок не передбачали котушок для зберігання жилки. Жилку намотували або на ручку вудочки, або на хлистик чи удильник. Для цього в рукоятці з дерева, пробки чи пінопласту робили бічні прорізи, в які й укладали жилку. Або кріпили до хлистика вудки мотовило з дроту. Недоліків у такої конструкції багато, але є і переваги. До недоліків слід віднести те, що жилка поступово травмує і викривляє рукоятку чи хлистик. Регулювати точно до сантиметра спуск жилки не представляється можливим. Жилка легко обмерзає після потрапляння вудочки на сніг, або у воду, як наслідок її нелегко змотати під час зміни глибини ловлі.

До достоїнств такої конструкції слід віднести простоту виготовлення. Вудка виходить досить зручною в руці, легкою і дешевою. В даний час такою конструкцією користуються «професійні» рибалки під час ловлі з великих глибин.

Основу класичного варіанту вудочки для зимової рибалки (мається на увазі вудочки призначені для блешніння) становить довгий (до метра) жорсткий удильник з дерева або склопластику. В комльовій його частині розташовується рукоятка. Я, наприклад, ловлю на вудочку, в якій рукоятка з пробки взята від спінінга. В неї вставлений і приклеєний «намертво» хлист з вуглецевого композиту. Вище рукоятки до хлистика примотане і приклеєне мотовило, яке зроблено з двох загнутих гаків з нержавіючого дроту діаметром три міліметри. Відстань між вушками мотовила дорівнює рівно 50 см. Скидаючи жилку з мотовила, я точно знаю, скільки метрів пішло під лід. Такі вудки дуже зручні під час зимової ловлі судака і окуня з великих глибин, особливо на течії.

Моделі зимових вудок з котушками поділяються на вудки з рукояткою і на ті, в яких роль рукоятки виконує корпус котушки. Котушка може бути в корпусі і без нього. Так само як і в попередньому випадку і ті, й інші мають свої переваги і недоліки. Якщо передбачається застосування тонкої жилки, як правило, під час ловлі окуня на дрібні приманки, то перевагу слід віддати вудкам з котушками в корпусі, який захищає тонку жилку від обмерзання. Кращим буде корпус з твердого пінопласту, або з пробки.

Якщо жилка товста, то використовуються вудочки з відкритою котушкою. Це пов'язано не тільки з тим, що жилці діаметром 0,16-0,20 мм обмерзання не страшне, але і з тим, що застосовуються котушки відносно великого діаметру. На практиці виходить так, що для зимової ловлі на вертикальну блешню, або балансир з глибини до десяти метрів оптимальним стає барабан котушки діаметром близько 70 мм. При такому діаметрі блешня повинна сама розкручувати котушку під час її падіння під лід. Укладати в корпус барабан такого діаметру - це значить, істотно збільшити вагу вудки. Та й тримати такий виріб не дуже зручно.

Підбирати вудочку для зимової ловлі риби слід виходячи з того, наскільки зручно вона лежить в руці, наскільки акуратно і надійно вона зібрана, а також виходячи з того, скільки жилки і якого діаметру вона повинна вміщати.

Крім того що на вудці розміщується запас жилки, вона допомагає грати блешнею і робити вчасно підсічку риби, а також бере участь у боротьбі з рибою після вдалої підсічки. Для цього в конструкції будь-якої зимової вудки є удильник, або, як його частіше називають, хлистик.

Якість хлистика, його довжина і жорсткість мають вкрай важливе значення.

Хлисти, якими комплектуються промислові вироби, рідко задовільняють досвідченого рибалку. Дешеві вудки комплектуються хлистиками з поліпропілену, капрону або навіть полістиролу. Поліпропіленові та капронові хлисти мають дуже велику залишкову деформацію і недостатню жорсткість, а полістиролові зазвичай ламаються на першій же рибалці. Рідко, але промислові вудки комплектуються хлистиками з полікарбонату, але для ловлі риби з льолду на великі приманки вони короткуваті.

Найкращими з того, що можна знайти в продажі, слід визнати хлистики зі склопластику. Тонкий склопластиковий хлистик відмінно підходить для ловлі на дрібні блешні і балансири, коли використовується жилка діаметром до 0,14 мм. Якщо використовується більш товста, то зазвичай вибирають жорсткі хлистики, або з товстого склопластику або з гібридного скловуглекомпозиту. Вуглепластикові хлисти також можна використовувати, але вже під час ловлі, наприклад, судака або берша з глибини більше 8-10 метрів. Тобто тоді, коли потрібна жорстка підсічка. Придбати або виготовити самостійно такі хлисти складно, тому пристосовують уламки спінінгових вудилищ.

Деякі рибалки, які технічну можливість, роблять хлистик з легких титанових сплавів. Такі хлистики непогано себе зарекомендували, особливо в тих випадках, коли використовується «плетінка» і дуже важка приманка під час ловлі з великої глибини і на сильній течії. Досить просто виготовити хороший хлистик власноруч з жорсткого вініпласту.

Крім правильного вибору матеріалу, не менш важливе значення має підбір жорсткості хлиста. Додання необхідної жорсткості досягається зміною довжини хлистика і товщини матеріалу.

Особисто я підбираю жорсткість наступним чином. До кінчика хлистика монтую жилку, якою збираюсь оснастити вудку, і тягну жилку вниз. Якщо хлистик згинається приблизно на тридцять градусів до обриву жилки, то добре. Але якщо хлистик згинається до сорока п'яти градусів, то, я вважаю, що це вже занадто. Хоча багато хто вважає інакше, тому кожен підбирає жорсткість виходячи з власного досвіду.

В залежності від характеру гри блешні, її потрібно підсмикувати з певною амплітудою, для чого підбирається хлистик певної довжини. Це не говорить про те, що до кожній блешні слід підбирати свою довжину. Достатньо мати в своєму арсеналі кілька хлистів з довжиною близько двадцяти-тридцяти сантиметрів, але різної жорсткості. Тільки при використанні блешень довжиною більше 10 см довжину хлистика збільшують аж до 70-80 см. Акцентую увагу на тому, що дані рекомендації засновані лише на власному досвіді.

В залежності від жорсткості хлистика, ваги блешні, глибини, течії і активності риби, вудка оснащується або не оснащується кивком. Так, наприклад, під час ловлі дрібного окуня на найдрібніші приманки серед зими кивок абсолютно необхідний. Однак, якщо зробити тонкий хлистик з «чутливого» вуглепластика, то кивок буде не потрібен. Кивок стає зайвим елементом під час ловлі судака на річці з глибини 8-10 м на важкі блешні, балансири і джиг-головки. А ось при блешнінні на водоймі без течії кивок потрібен. Природно, кивок підбирається під вагу приманки так само.

Що стосується кількості зимових вудок, то, як правило, двох вудок достатньо для ловлі в якихось конкретних умовах. Особисто у мене: дві вудки з жилкою 0,22 і 0,28 мм для ловлі щуки; одна вудка з мотовилом на півметра, з жилкою 0,20 мм для блешніння судака; дві вудочки для блешніння судака на водосховищі та дві вудки з жилкою 0,10 і 0,12 мм для ловлі окуня. 

Я багато разів помічав, що у рибалок в ящику присутній запас із десятка зимових вудочок, як кажуть, на всі випадки життя, а ловлять постійно однією. У такому підході є свій сенс, оскільки трапляється так, що щука або судак починають брати не зовсім звичні (для рибалки) приманки, і доводиться конструювати снасть на водоймі.

Андрій Яншевський


После зимней рыбалки как никогда полезно сходить в баньку или сауну. Все бани и сауны Киева, так же как и других городов Украины, их описание, цены и отзывы на сайте banisauni.com.ua.