Особливості ловлі червонопірки

Мабуть, одна з найкрасивіших прісноводних риб це червонопірка. Цей яскравий, золотисто-оливковий згусток енергії нікого не залишить байдужим. Враховуючи чудові бійцівські якості цієї риби, популярність «полювання» за червонопіркою дуже популярна серед рибалок в літній час.

Ловля цієї риби є досить специфічною. Справа в тому, що дрібна рибка мешкає практично в кожній водоймі, не боїться практично нічого і жадібно клює на всілякі аматорські снасті. Але для того щоб зловити по-справжньому велику рибу, вагою від 200 грамів, потрібно знати звички цієї риби та перспективні місця її ловлі, а також бути підготовленим до її можливих капризів. Свідомо опустимо такі екзотичні способи ловлі червонопірки, як нахлист, і поговоримо про стару добру поплавочну махову вудку, доступною кожному.

Тактика пошуку червонопірки

З приходом літа основним «домом» червонопірки стають місця, що знаходяться в безпосередній близькості від водної рослинності. Зарості очерету, недоступні з берегів, вікна між лататтям і кубушками, віддалені від берега, великі острови, зарослі по периметру - всі ці місця будуть перспективними для полювання за червонопіркою. Однак досить часто вони виявляються недоступними для рибалки: крізь прибережні зарості пробитися вдається насилу, а ті нечисленні вікна, придатні для ловлі, зайняті іншими рибалками. До того ж, підійти на дистанцію закидання, не викликавши підозр у риби, архіскладно - рибалка проходить на мілководдях, і велика червонопірка йде подалі від небезпеки ще раніше, ніж рибалка зробить перший закид.

І тут на допомогу приходить човен. З його допомогою рибалка має можливість обловлювати будь-які ділянки, які йому сподобаються і в яких, на його думку, може стояти риба. Човен дозволяє абсолютно безшумно підійти до точки ловлі, не викликавши підозр у риби. До того ж, риболов отримує доступ до всієї акваторії водойми і стає вкрай мобільним - переміщення в інше, більш перспективне місце, займає не більше пари-трійки хвилин - збирати рибальський «скарб» немає ніякої необхідності.

Тактика обловлювання наступна. З боку основної акваторії риболов акуратно підходить до заростей прибережної рослинності. Робити це потрібно безшумно, акуратно підгрібаючи веслами в міру необхідності. Перспективними будуть такі місця, які заглиблюються в зарості водної рослинності, створюючи якесь увігнуте «напіввікно», доступне з одного боку, або ж пара-трійка стебел очерету, що окремо стоять від решти стіни. Хороші і всілякі вікна серед будь-якої водної рослинності. Риба, як правило, тримається в заростях, однак виманити її не складе ніяких труднощів при допомоги прикормки.

Якщо рибалці вдалося безшумно підійти до точки ловлі й не злякати при цьому рибу, він має всі шанси на клювання по-справжньому трофейної червонопірки. Справа в тому, що велика риба - найбільш активна, і якщо її нічого не насторожує, вона із задоволенням хапає пропоновану рибалкою наживку. Практично завжди перші 3-4 клювання дають упіймання самої великої риби, далі ж починає турбувати дрібнота. Якщо ж з першого закидання на гачок вішається краснопірка розміром з «палець», місце ловлі краще змінити - шанси на піймання трофею невеликі.

Затримуватися на одному місці подовгу сенсу немає. Крупна червонопірка - риба досить обережна, і активне виважування однієї риби може насторожити зграю, внаслідок чого клювання, з великою долею ймовірності, припиняться. Якщо ж розворушити за допомогою прикормки рибу не вдасться, єдино вірним рішенням буде зміна місця ловлі.

Техніка ловлі червонопірки

Для того щоб досягти максимальних результатів, потрібно відповідально підійти до процесу підготовки до риболовлі. До речі, при підготовці до рибалки можете зекономити трохи часу і грошей за допомогою сервісу від Приватбанку який дозволяє купити жд билеты без комиссии онлайн. Загалом же, підготовку слід починати зі снастей. Відмінним рішенням для такої ловлі буде махова вудка довжиною 6-7 метрів. З її допомогою рибалка має можливість здійснювати дальній кидок, не підпливаючи близько до місця ловлі і не розлякуючи рибу. Оснащення повинно бути одночасно делікатним і надійним: основна жилка - 0,14-0,16 мм, повідець - 0,1-0,12 мм, в залежності від умов ловлі й розміру риби. Поплавок - класичний, «спортивної» форми - подовжений, з тонким графітовим або металевим кілем і добре помітною антеною. Огрузка застосовується рознесена, що дозволяє досягти максимальної чутливості снасті.

Особливої ​​уваги заслуговує прикормка. Оскільки рибалка відбувається в основному на неглибоких місцях, важка, клейка прикормка не потрібна. Змінюється і схема підгодовування - якщо при класичній маховій ловлі куля прикормки повинна досягати дна і тільки потім починати працювати, то при полюванні за червонопіркою консистенція підгодовування робиться зовсім іншою. Нам потрібен легкий, запилений корм, який залишає велику кількість «суспензії» з каламуті і частинок корму в товщі води. По суті, підгодовування здійснюється «зверху вниз», як при ловлі верхівки.

Для створення подібного ефекту прикормочну суміш злегка недозволожують, роблячи її розсипчастою. Можна користуватися і всілякими розрихлювачами - для подібних цілей відмінно підходять мелені і обсмажені насіння соняшника, льону та конопель, кокосова стружка і копра. Відповідним має бути й підгодовування - найбільш придатними є плотвині суміші, підійдуть також такі як для ловлі верхівки.

Особлива насадка

Не менш важливий і правильний вибір наживки. Оскільки крім великої червонопірки в «траві» присутня велика кількість плотви, верхівки й густери, головним чином некрупної, мініатюрні насадки на зразок манної бовтанки, опариша і мотиля не дійдуть «до адресата» і стануть здобиччю дрібноти. Саме з цієї причини оптимальним рішенням стане велика насадка, яка дрібноті буде «не по зубах». До таких можна віднести розпарену перловку, консервовану кукурудзу, гнойового хробака. Ці насадки будуть привабливими для великої червонопірки, плотви, карася і одночасно недоступними для дрібноти, тому шанси на піймання солідної риби збільшуються в рази.

Олексій Мурашко