Лящ на мормишку і комбіновану оснастку

При правильному виборі місця на  річці буває вдалою ловля ляща на літню вудку з боковим кивком і мормишкою. Для цього слід вибирати місця, де прибережна рослинність (кущі, дерева) звисає над великими глибинами.

Проводка мормишки плавна, з погойдуванням, частіше за все з невеликим відривом від дна. На швидких річках успішно можна полювати за лящем з подібною снастю, але замість мормишки необхідно встановити ковзаюче грузило і повідець з гачком. Довжину повідця вибирають залежно від сили течії, але в будь-якому випадку він повинен бути не менше 15-20 см. Так як лящ любить іноді стояти під самими кущами, куди відбійна течія приносить корм, необхідно враховувати швидкість потоку. Іноді правильний рух насадки на повідку з боку в бік досягається зміною повідків, тому нижче оливки на кінці основної жилки ставиться вертлюжок і карабін, до якого і приєднується повідець необхідної довжини.

Гачок наживляють хробаком, опаришем або якою-небудь рослинною насадкою і заводять під берегові укриття (кущі над водою,  дерева і корчі  що лежать у воді ), де в затишку любить стояти лящ. Правильно підібране грузило після закидання зносить з сильної течії на більш слабку. Тут то зазвичай і слідує клювання ляща.

Досвідчені рибалки на комбінованому оснащенні з кивком використовують змінне грузило. Його підбирають за силою течії і під береговими укриттями ловлять за принципом ступінчастої проводки. У такому випадку огрузку потрібно зробити кінцевою. Елемент огрузки (наприклад, куля з одним вушком) до кінця жилки приєднується за допомогою вертлюжка і карабінчика. Змінний повідець, також через вертлюжок і карабін приєднується до петлі основної  жилки вище грузила приблизно на 10-15 см. Природно, повідець повинен бути такої довжини, щоб насадка на течії максимально наближалася до дна.