Лютий 2013

Ранньою весною особливого достатку дрібної риби немає, так що вона не може бути основним кормовим об'єктом для хижака, тим не менш, в цей період щука однозначно краще реагує на приманки мінімального розміру. Минулого року всі щуки в цей період, за винятком однієї, були спіймані на «оберталки» - МЕРРS і саморобні, причому розміром за класифікацією МЕРРS від 0 до 2. А ще на вузькі і легкі "коливалки". Причому при не дуже активному клюванні розбудити апетит хижачки допомагали "оберталки" з пелюстками мінімального розміру і, що важливо, з одинарним гачком і насадженим на нього мікротвістером. Колір пелюстки - латунь і мідь. Мікротвістери ми використовували популярного забарвлення «машинне масло». Втім, такий однозначний вибір хижачкою маленьких за розміром приманок можна легко пояснити - в цей час щучі животи вщерть заповнені ікрою і молоками, і велика здобич може просто не поміститися в тісному череві.

Важливо відстежувати горизонт проводки блешні. Приманку обов'язково треба вести таким чином, щоб вона не зачіпала за донний "килим", затоплені пні та інші перешкоди. У цьому, до речі, полягає одна з головних складнощів ловлі в подібних місцях. З одного боку, приманка повинна пройти якомога ближче до можливих укриттів для щуки, з іншого - зачіп та подальші дії по звільненню приманки з «полону» насторожують потенційні трофеї.

В попередній публікації ми визначили місця де слід шукати щуку взимку, тепер поговоримо про приманки для її ловлі в цей період спінінгом. Підбір моделі воблера і відповідної анімації - завдання, щільно пов'язані одне з одним. Ніколи точно не знаєш, на який воблер і на поєднання з якою проводкою буде клювати в конкретний день. Доводилося ловити щук і на 12-сантиметрові «дерев'яшки», і на 4-сантиметрові окуневі моделі, тому за день ловлі прополоскати у воді кожен з воблерів, що знаходяться в коробці, - звичайна справа.

Здебільшого для зимової ловлі щуки спінінгом знадобляться порівняно глибоководні моделі з робочим горизонтом 1-1,5 м. Щука взимку стоїть виключно біля дна, тому і приманка повинна проходити в безпосередній близькості від нього. І тут головне не схибити.

Твістери частіше застосовуються для ловлі судака. Але на двохвості приманки можна ловити і чудових щук. Більшість рибалок для ловлі щуки використовують тільки одну м'яку пластикову приманку - великий віброхвіст типу Shad. Червоподібні твістери здаються їм занадто дрібними. Багато років і я теж так думав, але потім змінив свою думку. Якось раз на мілководній річці, що в основному населена щукою, сподіваючись зловити судака, я насадив простий твістер на джиг-голівку і обловив кілька цікавих місць. Але судак ніяк себе не проявляв. Я вже хотів запропонувати йому віброхвіст, як мені на очі попався двухвостий твістер. А чому б, власне, і ні? Я насадив цю пластикову приманку, зробив закид і незабаром виважував, як мені здавалося, першого судака. Але риба на березі виявилася пристойною щукою. З тих пір я зловив багато щук на двохвості твістери - але жодного судака.

Два хвости виляють один біля одного, нагадуючи жабу з м'якими лапками. Однохвостий твістер - всього лише рисочка в підводному ландшафті, двухвостий ж - справляє враження великої здобичі. Два хвоста роблять його об'ємним. У всякому разі, я спостерігав, як щуки з надзвичайною жадібністю хапали таку приманку. Я випробував твістери самих різних кольорів, але одна модель проявила себе особливо добре - з жовтим тілом і червоним подвійним хвостом. Мені здалося, що така комбінація фарб викликає справжній хапальний рефлекс у щук. Щука не буде робити довгих кидків, щоб схопити цю приманку, тому двухвостий твістер слід проводити, що називається, під самим носом у риби.

Кружок - активна, здобутлива снасть для ловлі хижаків на живця. Ловля риби на цю снасть практикується вже понад сто років.

Класичний кружок представляє з себе диск із вставленим у нього штирем. На обід диска намотується близько 30 метрів жилки, оснащеної грузилом, повідцем і гачком.

Сучасні кружки, зазвичай мають діаметр близько 150 мм і товщину до 30 мм, роблять їх із твердого дрібнопористого пінопласту. На ободі диска вибирається жолобок з радіусом 10 мм. Для кращого сходу жилки краї жолобка скругляются.

У центрі кружка встановлюється пробкова втулка, в якій свердлиться отвір діаметром 10-12 мм. Сюди вставляється добре підігнаний конусний штир з щільного дерева, наприклад, яблуні, бука, дуба і т.п. З пробки штир легко виймається, навіть якщо він сильно розбухне у воді. Зазвичай довжина штиря дорівнює діаметру диска кружка, товщина його верхнього кінця близько 8 мм, нижнього - 12-14 мм. З тонкого боку робиться пропил для вкладання жилки, а з товстого - яйцевидне потовщення для стійкості кружка на воді. Тонкий кінець штиря служить важелем, що забезпечує перевертання кружка під час клювання хижака.