Одного теплого липневого ранку я пішов зі спінінгом на заплави поблизу свого міста. Основною метою була червонопірка, яка добре ловилися поблизу величезних стін очерету. Як і на багатьох попередніх рибалках я збирався спокусити її дрібними твістерками.
З нетерпінням, яке добре відоме кожному рибалці перед початком риболовлі, та й просто не бажаючи витрачати лишнього часу, я швидко зібрав снасть і одів заброди. Обережно підібрався до місця, де в водойму впадає невеликий струмок, який створює невеликі піщані обмілини, і на яких часто зустрічаються видимі як на долоні язі. Я ніколи не упускав спроби перехитрити їх у цьому місці, хоча і дуже рідко вдавалося спровокувати їх на клювання, у воді, що ледве покривала їх спини.
