Нетрадиційне використання безнасадочних мормишок на зимовій рибалці, або примушуємо "нечисть" ловити рибу

Якось при підготовці до чергового зимового сезону я вирішив перебрати свої рибальські снасті і несподівано знайшов коробочку з безнасадочними мормишками. Я якраз планував закуплятись до майбутнього сезону, а тут виявилося, що у мене і старих запасів повно. Власне, так і прийшла ідея спробувати нетраційно застосувати безнасадочні мормишки, тобто ловити на них з наживкою. Виявилося, що з кожною безнасадочною мормишкою, якщо ловити на них з мотилем, є своя специфіка ловлі, і в цій публікації я б хотів поділитися своїми спостереженнями.

Чортик

Сама, мабуть, популярна безнасадочна мормишка для зимової рибалки. І дуже специфічна з точки зору застосування її при ловлі з наживкою.

Коли я вперше спробував наживити на кожен гачок чортика по мотилю, на це добре відреагувала плотва. У той день ловилася вона посередньо, було багато порожніх клювань і сходів. І чортик з мотилем якось одразу мені сподобався - завдяки його трьом гачкам відсоток реалізованих клювань зріс, та й сходити риба стала рідше. Тому спочатку я дуже захопився чортиком, застосовуючи його не за спеціалізацією, але, тим не менш, з великим успіхом.

Пізніше навіть став помічати певні закономірності в різних деталях. Одного разу до мене потрапив чортик зі зміщеним центром ваги. Чи це був брак, чи то виробник дійсно його так задумав, але від чортика в класичному уявленні він відрізнявся. Такий чортик з дещо подовженим тільцем був дуже схожий на невелику блешню.

Перевірка в акваріумі на гру виявила багато переваг цієї блешні. На підйомі вона «загравала» в різні боки, а при опусканні дуже нагадувала рухи мормиша. Для активної риби застосовується різка, розмашиста гра, для пасивної - спокійна, з частими зупинками і паузами.

Новинка була охоче сприйнята рибою, часом здавалося, що вона стає в чергу, щоб схопити мого чортика. Слід зазначити, що, коли я насаджував мотиля за голівку, клювань було значно більше, а ось засікалась вона рідше, ніж при наживлюванні мотиля через головку з виводом жала десь ближче до середини.

Кілька слів про техніку проводки. При ловлі взимку на течії я часто ловлю на мормишку трохи меншої, ніж прийнято, ваги - тоді вдається провести її донною ступінчастою проводкою: після того як блешня опустилася на дно, підкидаю її на кілька десятків сантиметрів і здаю жилку, плавно опускаючи мормишку. Коли вона досягне дна трохи далі лунки, жилку слід злегка стравити. Так можна загнати мормишку на досить велику відстань від лунки.

Лящ, плотва і окунь воліють брати приманку, коли вона волочиться по дну. Густера, і судак хапають блешню під час повільного опускання.

Є ще одна особливість ловлі риби на чортик з наживкою. Якщо ловити з дна "на стоячку", виходить надзвичайно великий відсоток пустих клювань. Також багато випадків коли зачіпляння риби зовні. Якщо ставити мормишку хоча б на 5-7 см вище дна, цієї проблеми практично немає, але часто буває так, що риба ловиться тільки з дна, тоді краще застосовувати інші блешні.

КОЗИ

Ці мормишки з подвійним гачком я в основному застосовую при ловлі на стоячку з дна. Жала у кози орієнтовані саме таким чином, щоб було зручніше підсікати рибу. А два гачки без проблем доставляють рибу на лід.

Гра у кози з наживкою одного мотиля на кожен гачок вельми своєрідна: при підйомі розгойдується, а на опусканні мляво відходить у сторони. Додатково привертають рибу насаджені за головку мотилі, які роблять дуже цікаві хвилясті рухи на плавній розміреній проводці.

Як я вже сказав, основна спеціалізація кози у мене - ловля на стоячку. Тут у кози є один плюс, що виділяє її на тлі інших мормишок. При ловлі не дуже активної плітки або густери часто трапляються такі періоди, коли риба злегка піднімає блешню з дна і тут же кидає, відчувши її вагу. І тільки самий чуйний кивок передасть таке клювання.

З мормишкою, що має одинарний гачок, підсікання майже завжди проходить впусту.

Є у мене ще один прийом, в якому коза показує себе з кращого боку. Це стукіт по дну. Довгий, наполегливий стукіт по дну.

Риба на нього реагує по-різному. Іноді тут же схопить, загнув догори кивок, іноді довго чекає і хапає, коли робиш зупинку в постукуванні. З цим прийомом найкраще у мене працює саме коза. Мотиля в цьому випадку краще насаджувати за голівку.

БАЛДА

Ще одна по-визначенню безнасадочна блешня, яка, крім того що непогано працює і з наживкою, подібно козі, добре ловить на стук.

Балда через свою донну спеціалізацію добре працює на піщаному, мулистому дні і малоефективна на каменях. Стукає-то дзвінко, а от каламуті не створює.

Як показує практика, високо відривати балду від дна не варто, це тільки насторожує рибу. Приманка типово донна, призначена для точкової ловлі. Найголовніший рух приманки - помахи «лапками», тобто гачками. Саме на цих рухах риба зазвичай нападає на балду. Тому дуже вітається плавна, розмашиста, вільна кругова гра.

При підйомі гачки притискаються до тільця, а при опусканні вони йдуть вгору, цим і досягається ефект гри.

Найкраще балда з наживкою ловить, звичайно, окуня. Ловити на цю обманку можна як прибережного, так і глибинного окуня. Потрібно мати тільки різні за вагою приманки. Хижаки взагалі добре беруть на балду.

Любить Балду, на жаль, і щука. Варто потрапити на ділянку водосховища, де багато щуки-трав'янки, і можна залишитися без єдиної приманки за годину.

Добре до балди ставиться і велика плотва з язем. А от біла риба часом дуже насторожено ставиться до цієї ексцентричної приманки - тоді рятує тільки наживка.

Відверто кажучи, балда - все-таки приманка для хижаків. Для мирної риби є інші блешні. Впевнено ж ловити на Балду можна тільки окуня. Хоча спеціально для прибережної плотви в мене є саморобна міні-балда. Мотиль на гачках обов'язковий!

Робиться балда дуже просто. Береться мідний дріт, скручується, кріпляться гачки (або два одинарних, або, як у моєму випадку, - два двійних), а скручування пропаюється оловом. Приманка готова. На гачки, для створення більшої плавучості, можна насадити кульки пінопласту.

ДОДАТКОВІ ПІДВІСКИ

Експерименти з різними підвісками вище основної приманки я проводжу постійно: і при ловлі на блешню, і на мормишку. На блешні в ролі підвіски зазвичай виступає якась мушка, виконана з ниток, або кембрик.

Більшу підвіску застосовую для ловлі активного окуня і судака. Вище головної приманки прив'язую мушку з кульок від дитячих пістолетів, попередньо зробивши в них дірочки для пропуску жилки.

На таку приманку реагують здебільшого хижаки, але цікавить вона й велику мирну рибу. Позаминулої зими я ловив судака на велику мормишку з підсадки тюльки. Вище блешні заради забави поставив ці кульки і в черговий лунці під час гри відчув нехарактерне для судака клювання. Підсічена риба теж не вела себе як хижак. Лише підтягнувши її впритул до лунки, зауважив, що попався підлящик, і попався на кульки! До кінця тієї пам'ятної риболовлі кілька підлящиків поповнили основний улов із судаків.

Але при ловлі на мормишку все має бути витонченішим, ставити приманку із серії «кульок» зайве. Тому іноді я експериментую, розміщуючи вище основної блешні повідок, до якого прив'язую якусь підвіску.

Наприклад, підвіску можна зробити з тієї ж кульки і гачка. При активній грі поводиться така приманка дуже цікаво. На гачок я завжди насаджую мотиля - багато покльовок є і під час стаціонарної ловлі. Особливо добре така кулька грає на течії і деколи приносить більше риби, ніж основна блешня.

Замість кульки пробував насаджувати на гачок велику кулька пінопласту - теж непогано ловить. Загалом, тут вже справа фантазії рибалки.

По матеріалам статті Сергія Семенова
 

Зимняя рыбалка не обходится без горячего напитка. Удобно когда есть пакетики для заваривания чая и горячая вода, например в термосе, или ее можно всегда закипятить на мини газовой горолке. Тогда у вас всегда будет ароматный свежий чай, который не даст замерзнуть в суворую погоду.