Короп на... ультралайт

З нетерпінням, яке добре відоме кожному рибалці перед початком риболовлі, та й просто не бажаючи витрачати лишнього часу, я швидко зібрав снасть і одів заброди. Обережно підібрався до місця, де в водойму впадає  невеликий струмок, який створює невеликі піщані обмілини, і на яких часто зустрічаються видимі як на долоні язі. Я ніколи не упускав спроби перехитрити їх у цьому місці, хоча і дуже рідко вдавалося спровокувати їх на клювання, у воді, що ледве покривала їх спини.

 

Після декількох закидувань дрібного червоного твістера на джиг-головці 0,5 гр, та жилці 0,10мм, проводка якого зводилась до волочіння по піску, спровокував на клювання першого тридцятисантиметрового язя. Мить пізніше - другого, дещо меншого, але який після підсікання жваво випригнув з води і ефективно сполохав інших рибин.

 

З-за лісу з'явилося сонце, починався прекрасний, сонячний день. Обожнюю ці чарівні ранкові моменти, коли не має навіть найменшого вітру і на водоймі повний штиль, жодної зморшки на гладкій поверхні.

 

Обережно зайшов в воду, прямуючи до найближчого очерету, за мить з віконець поміж очерету почав раз по раз витягувати красивих 20-25 см червонопірок які створювали незабутню картину, виблискуючи в променях ранкового сонця золотими і червоними кольорами. Щоправда це не були ті екземпляри, які часто вигинали в дугу кінчик мого спінінгу, проте і жалітись не було на що - клювання були досить частими, а червонопірка чудово опиралася створюючи незабутні відчуття на делікатному спорядженні.

 

Приблизно через півгодини я вирішив змінити місце і завернув до потічка, за яким на глибині близько метра розтягуються галявини водоростей, серед яких таїлися самі більші червонопірки. Коли я черговий раз послав приманку, і спостерігав за її падінням, я замітив великого коропа, що виплив з поміж скупчення водоростей.

 

У мене не було сумнівів, що він рухається в напрямку моєї приманки. Через кілька секунд маленький твістер зник з виду, засмоктаний його м'ясистими губами. Я делікатно підсік, і максимально послабив стрикціон.

 

Короп спочатку не надто опирався, ліниво кружляючи поблизу дна в декількох метрах від мене, відчуваючи свою перевагу серед буйства рослин. Відчувши свій шанс, притримуючи шпулю котушки рукою, через п'ять хвилин я підтягнув його до себе. Але він вивернувся, коли я намагався його підібрати. Злякавшись, відплив на кілька метрів. За мить він знову був у межах досяжності моєї руки. На цей раз я тільки торкнулвся його пальцями, цього виявилось достатньо, щоб короп відсахнувся від мене в раптовому ривку на добрих тридцять метрів, безпосередньо в саму гущу водоростей,  та ще й між коряг. Повільно, метр за метром, я пробирався крізь зарості, делікатно випутуючи жилку. У той час, короп подався в ліво, на більш глибокі води, відібравши в мене більш ніж 100 м жилки. Це не дуже турбувало мене, тому що на котушці було більше ніж 220 м. Відвернувши небезпеку перетирання жилки об водорості та коряги я знову зосередився на виважуванні. 

 

У відкритій воді короп боровся значно сильніше, і то він диктував мені свої умови! Хоча він дещо дозволяв підтягнутись, але ефективно тримав мене на відстані 20-30 метрів. Не бажаючи ризикувати втратою риби, я  відступав все далі і далі від берега, балансуючи на межі затоплення забродів. Спінінг чудово амортизував кожну з його потужнх атак, стрикціон майже не змовкав віддаючи та віддаючи метри жилки. Я глянув на годинник, минуло 55 хвилин виважування. Незабаром я вперше зумів підтягнути його ближче, під поверхнею води блиснув його широкий бік і короп пішов на дно. Я почав відчувати перші ознаки його втоми. Я підтягував його ближче і ближче, він недалеко кружляв, сил на дальші відходи в нього вже не залишилось. Відчуваючи свій шанс, я спостерігав  як він стає все слабкішим, під поверхнею води це добре видно в поляризаційних окулярах. В останній раз короп відійшов на кілька метрів, і за мить - виклався на бік і дав підтягнутись до руки. Він мій. Власне минула 65 хвилина виважування.

 

Після важкого повернення до віддаленого на кілька десятків метрів берега, прийшов час на вимірювання, зважування та пам'ятні фотографії. Короп, який подарував мені так багато емоцій, важив 14,5 кг і був довжиною 88 см.