Ловля окуня на штучні мушки спінінгом

Штучні мушки невід'ємний елемент нахлистової снасті, іноді воні здатні виручити нас у, здавалося б, безнадійній ситуації. Звичайно, використовувати мушку спінінгіст може лише з додатковою приманкою або грузилом. Найчастіше мушку підвішують перед обертальною блешнею або воблером, прив'язуючи поводок на основну жилку або, що надійніше, до вертлюжка металевого повідця. Можна чіпляти мушку прямо на застібку. Так ловлять на мілководді.

Ефективною, здобутливою і цікавою є ловля окуня на стримери на глибоких місцях. Для того щоб не втрачати час на риболовлі, готують оснащення ще в дома.

Воно представляє із себе півметровий відрізок жилки із застібкою і вертлюжком на кінцях і двома стримерами на 4-5-сантиметрових повідках. Жилку беруть пожорсткіше і вузли в'яжуть таким чином, щоб поводки стирчали у напрямку проводки. На риболовлі чіпляють вертлюжок до основної жилки, а до застібки - приманку з джиг-головкою.

Вагу джиг-головки потрібно підібрати відповідно до глибини, і сили течії у місці ловлі. Важливо щоб, оснащення не було занадто легким, оскільки в такому випадку воно буде занадто швидко підійматися у верхні шари води, а окунь в більшості випадків тримається в придонному шарі, особливо це стосується найбільших екземплярів зграї.

Під час жору зовнішній вигляд мушок не так важливий. Поряд з найпростішими стримерами з собачої і козячої вовни використовуються і пінопластові циліндрики з опушкою, і просто кембрик, надітий на цівку гачка. Але коли окунь не активний, він стає надзвичайно розбірливим, навіть щодо дрібних мушок, причому якщо ловити на два різні стримери, це відразу помітно. Рекомендувати якісь мушки не має змісту, оскільки більшість рибалок виготовляють їх самостійно і в кожного вони виходять по-різному, та й вподобання окуня різняться в залежності від умов ловлі. Тут все набувається і пізнається з досвідом і практикою, але вже як підберуться відповідні мушки, і проводка то така снасть може стати найздобутливішою.

lusik via e-mail