Як, коли і на що ловити миня?

Мабуть, немає в наших водоймах риби більше "холоднокровноЇ", ніж минь. Починаючи подавати "ознаки життя" в середині жовтня і досягнувши піку своєї активності до груднево-січневого нересту він, нагулявшись темними, зимовими ночами і відмітавши ікру, заспокоюється до квітня і пропадає до осені. Трапляється влітку зловити "миня-шатуна" але це виняток і велика удача.

Треба сказати, що в наших річках минь не досягає значних розмірів, як, наприклад, на півночі Росії і в Сибіру, ​​тому, напевно, і називають його у нас "миньок", як щось несерйозне і дрібнувате ... Загалом, риб'ячий "чебурашка". Найчастіше зустрічається миньок в річках Київської та Чернігівської областей, Десні, Ужі, Тетереві, але в них (за рідкісним винятком) він, як правило, не виростає понад кілограм. Топ-стандартом тут вважається 400-600-грамовий екземпляр. У Дніпрі не рідкість півторакілограмові мині, а за непідтвердженими відомостями трапляються і п'ятикілограмові "красені" . Не будемо сперечатися, хоча (як для України) і екземпляр вагою в 2.5 кг вважається дуже великим. Однією тільки найніжнішої печінки в ньому буде майже 300 грамів. Але про гастрономічні цінності цієї риби трохи згодом.

Минь - нічний хижак. На полювання виходить тільки з настанням темряви, вважаючи за краще мілини з рівним, піщаним дном і глибинами 2-3 м, словом місця, в яких з настанням сутінків накопичується мальок - улюблена його їжа, хоча в невеликих річках часто полює і на більш серйозних глибинах. Клювання миня, як, втім, і будь-якої іншої риби, що живе в наших "рукотворних морях", повністю залежить від режиму роботи ГЕС і трапляється, як правило, на "поштовху" води і по її "спаду". Але це не факт. Трапляється, що найкраще він бере в найхолоднішу пору ночі: з чотирьох до шести ранку, а в річках з природним плином рибалка зобов'язаний бути пильним "від заходу до світанку".

ЧИМ ЛОВИТИ МИНЯ?

Минь, на відміну від решти риби не еволюціонував в таку хитру бестію, якій подавай найтоншу волосінь, блешню подорожче, а наживку - з центрального гастроному. Навіть начитавшись класика (Сабанєєва) ви можете з успіхом використовувати рекомендовані ним сто років тому снасті. Ми ж, з обуренням відкинувши браконьєрські сітки, розглянемо дві основні снасті для його ловлі.

Донний спінінг. ристрій снасті практично нічим не відрізняється від снасті для лову хижака на живця, хіба що необов'язково присутність металевого повідця, а ось завчасно нав'язані запасні повідці обов'язково повинні бути присутніми у вашому коробці з снастями. Минь досить довго заковтує наживку, як то кажуть, до самого "анального плавника", і витягнути в темряві з нього гачок, навіть за допомогою ліхтаря, завдання складне. Тому простіше обрізати повідок і прив'язати новий. Довжина повідця, в залежності від сили течії, може коливатися в межах 50-80 мм, гачок №12-14 (згідно вітчизняної класифікації), з довгою цівкою, вага тягарця знову ж таки залежить від сили течії на водоймі. Два повідці, в надії зловити двох налимів відразу, ставити не рекомендується: пo-перше, минь не "мізер", який, як відомо, парами ходить, а по-друге, потрапивши на гачок він зазвичай зриває тріскачку (звичайно, якщо розмір дозволяє йому зробити це) і мчить вниз за течією, притискаючись до прибережних корчів, в яких вільний повідок обов'язково зіграє з Вами поганий жарт ...

Ловля миня на перемети. Уявляю, як покоробить ця назва справжніх рибалок-спортсменів ... Але з пісні слів не викинеш. Та й минь - риба не спортивна. Щоб догодити борцям за чистоту рибальського жанру, розглянемо перемет, ну скажімо, на п'ять дозволених правилами гачків. Як правило, перемет складається з трьох основних компонентів і одного допоміжного. До основних відноситься так звана тятива, один кінець якої кріпиться на березі (або до вантажу в воді), а другий, оснащений важким вантажем, завозиться під невеликим позитивним до течії кутом в річку і опускається на дно. Зайве нагадувати, що попередньо на тятиві в'яжуться повідці з гачками. Довжина їх може становити 40-50 см (довші будуть закручуватися за тятиву) з гачками, як для вищезгаданої донки. Для тятиви цілком згодиться кабель від польового телефону або провід для підривних робіт. Його не так "видуває" течією і він не "збирає" різне підводне сміття. Це, так би мовити, основні компоненти. До допоміжних відноситься човен. Загалом, ловлю на перемети можна було б позначити (перефразовуючи відомий анекдот) трьома словами: "наливай та пий", якби не одне "але". Минь має свої потаємні стежки, якими виходить на полювання і рідко віддаляється від них на значні відстані. Тому, щоб добути його, вам, швидше за все, доведеться не один раз міняти місце розташування вашої снасті, а це на морозі не найприємніше заняття.

Взимку миня ловлять з льоду на так звані підставушки, які практично не відрізняються від звичайних жерлиць, простіші у виготовленні, не вимагають різного роду сигналізаторів і ставляться виключно на ніч. Потрапляє він і на блешню, як на коливалку, так і на стрімку, зимову блешню. Але це трапляється досить рідко.

НА ЩО ЛОВИТИ МИНЯ?

Минь хлопець всеїдний. Восени він із задоволенням бере хробака, взимку, коли з хробаками трапляються перебої, насадкою служить живець або частина його (шматочок спинки), так звана "філейка". В якості живця застосовується дрібна біла рибка. Йоржа, якого деякі "знавці" минених повадок пророкують мало не в делікатеси, минь, все ж, мабуть зневажає, вважаючи за краще малька плотви або карася.

 

Зимовий сезон добрий не лише для ловлі миня, це ще й період корпоративів та свят. Якщо Вам потрібно щось таке підготувати, то рекомендуємо Вам звернутись за посиланням корпоратив Киев. Тут все організують якнайкраще.