Повідки для фідера

Написано на цю тему досить багато, але питання ще є. Тому скажу кілька слів про повідки для фідера, керуючись виключно своїм досвідом і своїми міркуваннями.

 

Власне, можна обходитися і без повідка. Головне призначення повідця - оберігання основного оснащення від обриву при зачепі. З тієї ж причини деякі рибалки і годівницю чіпляють на короткому повідку. Що не позбавлене сенсу. Краще втратити годівницю, що зачепилася, ніж все оснащення. Звідси перша вимога до повідця - він повинен мати менше розривне навантаження, ніж основна жилка.

 

При цьому поводок не обов'язково повинен бути тонше основної жилки. Якщо в якості основної жилки використовується «плетінка», скажімо, 0,12 мм із розривним навантаженням 7кг, то ніщо не заважає поставити повідець з монофіла, скажімо, 0,22 мм із розривним навантаженням 6кг.

 

Однак якщо ми хочемо зловити велику рибу, ми повинні вжити деяких запобіжних заходів. Зрозуміло, що якщо в нинішніх умовах повального браконьєрства і жорсткого пресингу рибалок якась рибина дожила до солідних розмірів, то це говорить про її пильність. (Мабуть тому зловити трофейний екземпляр на закритій платній водоймі, де риба не ляклива, набагато легше, ніж на водоймі з вільним доступом. Саме з цих міркувань на платниках я не рибалю). Щоб її зловити ми, повинні добряче постаратися. Перше, що спадає на думку - зробити поводок якомога менш помітним. Тут є два напрямки - зменшення товщини повідка і його забарвлення під умови на дні водойми.

 

 

Так як мати набір поводочних жилок всіх можливих забарвлень для всіх можливих умов ловлі не представляється можливим, а умови на дні водойми ми знаємо дуже приблизно, то доцільно мати щось універсальне. З цих міркувань універсальними забарвленнями можна вважати або прозорі, або багатобарвні. При цьому треба мати на увазі, що чим тонше повідець, тим менше значення має його забарвлення. За моїми спостереженнями (включаючи і дофідерний досвід) колір повідків для донної ловлі від, приблизно, 0,2 мм і менше не має принципового значення. Підкреслю - для донної ловлі, де знаходиться досить сміття що маскує повідок.

 

Так як мені досить часто попадаються цілком солідні екземпляри, то я застосовую досить товсті повідці з моножилки: на течії - 0,16-0,18 мм із розривним навантаженням 3-3,5 кг, що з урахуванням втрати міцності на вузлах і у воді дає близько 2-х кг. А на «стояку» - 0,12-0,14 мм із розривним навантаженням 1,5-2кг, що з урахуванням втрати міцності, дає близько 1кг. У той же час, за наявності на «стояку» досить великої риби, застосовую і 0,16-0,18 мм. До речі, ніщо не заважає використовувати для повідків і шнур діаметром від 0,05 мм до 0,1 мм із розривним навантаженням від 4кг до 6кг. Тут про колір говорити взагалі не доводиться. При цьому відсутність амортизуючих властивостей повідця з шнура цілком компенсується повільним бланком або, на худий кінець, фідергамом. Питання в ціні.

 

Якщо ми боїмося злякати велику рибу повідцем, тим більше ми повинні боятися налякати її нашим оснащенням. З цієї точки зору незрозуміла позиція рибалок, які застосовують найтонші повідці довжиною всього 20см, або близько того. У чому сенс? Риба злякається повідця і не злякається карабінів і протизакручувача товщиною в палець, що лежать поруч ? Підводні зйомки показують, що велика риба біля годівниці не годується, а харчується частинками корму на деякій відстані від годівниці. Отже, повідець треба робити максимально можливої ​​довжини для даних умов. Що це означає? Те, що для конкретних умов у конкретного рибалки буде і своя довжина повідка.

 

Наприклад, я знаю, що в безвітряну погоду, на течії в дев'яти випадках з десяти велику плотву або густеру (ту, що я не стану відпускати), не кажучи про більш велику рибу, я підсічу за губу при довжині повідця близько 80-90см. За більшої довжини я можу «промазати» або діставати гачок зі шлунку. При зазначеній довжині повідця бувають випадки, коли я не бачу як дрібнота «обсмоктує» гачок. Бог з нею, я не на змаганнях і через 5 хвилин все одно буду перезакидувати. Я втрачу більше часу, якщо цю дрібноту буду засікати кожен раз. Таким чином, довжина повідка 80-90см для мене максимальна. Тут я застосовую тонучу жилку. З одного боку вона досить жорстка, щоб не давати слабини, а отже, забезпечує гарну чутливість, з іншого боку, наживка не спливає над дном під дією течії.

 

У той же час, яким би слабким не було клювання, я його бачу при довжині повідця близько 40см незалежно від того є течія чи ні. А раз так, ця довжина повідка для мене мінімальна. Ще більше вкорочувати повідок я не бачу сенсу. Занадто мала довжина, крім іншого, дає багато порожніх клювань великої риби. Взявши наживку, риба не повинна відчувати навіть найменшого опору снасті. З цих міркувань тут я застосовую звичайну поводочну жилку без пам'яті тому, що, з одного боку, бажано мати невелику слабину, щоб риба на початку клювання не відчувала опору снасті, а з іншого боку, наживка не повинна бовтатися як на дроті. У цих межах (40-80см) і знаходиться мій комплект повідків. Проміжна довжина повідка близько 60см для мене універсальна.

 

Звідси ясно, що як мінімальна так і максимальна довжина повідка залежить від вживаної снасті (характеристик вудилища, основної жилки, чутливості оснащення), умов ловлі (вітер, течія, передбачуваний розмір риби) і досвіду рибалки. Свідомо чи несвідомо майже в кожній зі своїх статей я наводжу аргументи на користь повільних вудилищ. Тут також зауважу, що в загальному випадку повільні вудилища дозволяють застосовувати більш тонкі повідці, оскільки володіють кращими амортизаційними якостями.