Екологічний стан р. Полтви схвилював міжнародну громадскість

Екологічний стан львівської підземної річки Полтви схвилював міжнародну громадськість. Провідні фахівці-екологи, інженери та громадські діячі зібралися у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи, щоб обговорити майбутнє річки під час міжнародної конференції «Стан та перспективи
Полтви у Львові».

Сьогодні річка перетворилася на каналізацію, нечистоти з усього Львова, що потрапляють у неї, доходять до Західного Бугу, що на території Польщі, і навіть до Вісли. Басейн Полтви впадає саме у ці річки. Фахівці радять подбати про очищення львівської підземної річки, створити якісну каналізаційну систему. Якщо вирішити проблему забруднення, то у деяких місцях Львова можна вивести річку на поверхню. Чиновники Львівської мерії відреагували на цю ідею позитивно, хоча як саме це зробити, не знають. Заступник міського голови Львова Василь Косів каже, мало хто з львів’ян знає про Полтву, як про річку, її радше вважають каналізацією. «Ми говоримо про річку, коли водимо туристів центром Львова, біля Оперного театру, - каже він. – Річки уже немає у свідомості львів’ян. Зараз усі говорять про бруд, який вона несе до інших річок, і ця проблема стає проблемою Євросоюзу».

Представник Центру дослідження навколишнього середовища у місті Лейпцигу (Німеччина) Франк Блюменз представив результати дослідження проб води з Полтви. Вони – невтішні, щороку вода стає бруднішою. Трохи чистішою є вода у Полтві за межами Львова, найгірша ситуація - у центрі міста. «У воді Полтви ми виявили перевищення норми фосфатів, азоту, нітратів, токсичного аміаку, - каже він. – Відходи каналізації потрапляють у воду, а їх потрібно переробляти на очисних спорудах, щоби у річку входила чиста вода. Каналізаційна система Львова є недосконалою, багато проривів і витоків». Які очисні споруди потрібні Львову, розповів інженер із Дрездена Норберт Люке. Він каже, стічні води в Європі очищують механічним та біологічним способами. Перший – допомагає позбутися піску, мулу та предметів за допомогою просіювання. Другий – ліквідовує небезпечно екологічні речовини, зокрема хімічні домішки.

Над ревіталізацією Полтви у Львові задумалися рік тому. Одним з перших став проект LeoPoltvis, який організував директор Музею Ідей Олесь Дзиндра. Як сказав пан Дзиндра для «ВЗ», Полтву можна відновити та очистити, якщо з неї вивести каналізацію. Перший крок – розробити інженерний проект, залучивши міжнародних фахівців, організувати масові громадські слухання. Наприклад, у Лейпцигу ще до об’єднання Німеччини відкрили підземну річку Пляйсе. Таким же шляхом пішли у Венеції, Варшаві та Лодзі. У цих містах річкам дали друге дихання, там каналізаційні стоки проходять через систему очистки, тому бруд не потрапляє до річки.

Завідувач кафедри ландшафтної архітектури Національного лісотехнічного університету Володимир Кучерявий зауважив на конференції, що ревіталізовувати Полтву на місці громадської забудови – неправильно. Адже проспект Шевченка, проспект Свободи, під якими вона протікає, є архітектурним обличчям міста, куди ніхто не має права втручатися. Натомість директор ландшафтного парку «Знесіння» Олесь Завадович вважає, що піднімати на поверхню Полтву можна лише у окремих місцях, де немає будинків, доріг. «Річку можна відновити на окремих ділянках, - каже він. – У скільки це обійдеться – невідомо. Валити будинки на проспекті Свободи ніхто не буде… Зараз річка протікає у колекторі. Напевно, каналізацію потрібно прокладати окремо від річки. Річка додасть місту природної краси, але де взяти кошти? У місті і так багато комунальних клопотів».

Джерело - газета "Високий Замок", автор - Марія ДЕРКАЧ