Рибаки - як відомо, народ забобонний. Так повелося з давніх пір. Вони, наприклад, не люблять, щоб по дорозі на рибалку зустрічний побажав гарної рибалки, остерігаються давати в чужі руки свої рибальські снасті, утримуються від підрахунку улову до закінчення риболовлі.
З іншого боку, завжди раді зустрічі з калікою напередодні риболовлі, наївно цілують першу рибку, акуратно знявши з гачка, а потім відпускають назад «за татом - за мамою - за дідом - за бабою». Багато рибальських забобонів збереглися з незапам'ятних часів.
