Особливості осінньої рибалки на водосховищі

Осіння має істотний вплив на оточуючий нас світ. Падає температура повітря, а слідом за нею - і води: ще по-літньому спекотні деньки чергуються з холодними ночами. Дерева поступово вбираються в яскраве вбрання, ніби натякаючи на швидкий прихід холодів.

Істотно змінюється восени і риб'яча поведінка. Біла риба починає збиратися у великі зграї і поступово пересувається до більш глибоких ділянок водойм. Слідом за нею йде і хижак, що виконує традиційну роль «пастуха». Особливо даний процес помітний на великих водосховищах, багатих як затяжними мілководними плесами, що є місцями вигулу молоді, так і глибоководними ділянками. Проте риба тримається далеко не скрізь і дуже часто стоїть точково, займаючи одну конкретну ділянку серед безкрайніх, неживих плес. Як же знайти в таких умовах активну рибу, на що звертати увагу?

На початку похолодання

Вирушаючи на риболовлю, слід пам'ятати: процеси, що відбуваються в товщі води восени, йдуть настільки стрімко, що інформація застаріває вже через пару-трійку днів. Особливо це стосується першої половини осені і часу початку масових міграцій риби до місць зимівлі. Здавалося б, ще наприкінці серпня в мілководних верхів'ях успішно ловили крупного підлящика і ляща, попадалася і мірна плотва. А через тиждень, немов за помахом чарівної палички, риба пропадає - в уловах лише дрібні плотвичка і підлящик. І в той же час активне клювання великої риби починається в тих місцях, де його не чекав ніхто - в низів'ях водосховищ, на руслових брівках і в місцях, глибини в яких впритул наближаються до максимальних. Рибалкам тільки й залишається дивуватися - ще зовсім недавно риба добре клювала, а тепер і клювання не дочекаєшся!

Дивного в цьому нічого немає. Якщо рибалка глибше проаналізує ситуацію, то помітить цікаву залежність. Разом з природним осіннім похолоданням падає і температура води. Похолодання для риби критично: як тільки вода остигає до 16-17 градусів, риба починає активно харчуватися і збиватися у великі зграї, переміщаючись на більш глибокі ділянки в межах певної акваторії. Міграція ця для рибалки не помітна тому, що риба активна і добре відгукується на підгодовування.

Після охолодження води

З подальшим охолодженням води риба відходить ще далі від берега, змушуючи рибалок використовувати «далекобійні» снасті або пересідати в човен. Як тільки температура досягне 14-градусної позначки, риба починає скочуватися в місця з максимальними глибинами. Першими «остигають» мілководні верхів'я, тому саме звідси і починається міграція в напрямку більш глибоких ділянок.
Однак млявими дані ділянки навряд чи назвеш.

Крім великої кількості дрібної риби, що залишається тут аж до льодоставу, а також хижої риби, що неодмінно супроводжує дрібноту, у верхів'ях несподівано з'являється риба, нетипова для стоячої води. Саме зараз, восени, на стоячій водоймі можна цілеспрямовано ловити головня, язя, яльця й іншу споконвічно річкову рибу. Гарне клювання цієї риби триває не тільки всю осінь: ловити можна і взимку, при сприятливій погоді.

Ближче до кінця вересня починають «працювати» типові осінні місця - глибоководні руслові брівки, кам'янисті завали, масштабні зимувальні ями. Хороше клювання спостерігається в тих місцях, глибина в яких становить 4 і більше метрів. Показовими в цьому плані всілякі дамби та насипні набережні, особливо ті, які вінчають водосховище і знаходяться безпосередньо біля зливу. У таких рукотворних, місцях глибина може досягати максимальних для конкретного водоймища значень.

Рельєф їх дуже цікавий - як правило, від берега йде крутий звал в глибину, що закінчується рівним столом. Ну, а далі - одному Богу відомо: тут можуть бути і перепади глибин, кам'янисті виступи, і «банки», вельми привабливі для риби. Все це може сусідити з різним будівельним сміттям, недбало залитим водою при наповненні водосховища.

Найчастіше подібні ділянки характеризуються суворою ієрархією залежно від характеру донного рельєфу і віддаленості від берега: прибережну зону шириною до 12-15 метрів займають плотва, густера і дрібний підлящик, далі ж знаходиться вотчина ляща. Завдяки цьому суттєво різняться і снасті: махова і штекерна ловля в прибережній зоні дозволяє «поставити» на підгодовування плотву і ловити її у високому темпі, застосування ж матчевої і фідерної снасті істотно підвищує шанси на зустріч з по-справжньому великим трофеєм. Крім того, частими гостями в осінній час бувають лин, карась і короп, які також скочуються на глибину в пошуках корму.

Кращий час для ловлі

Ще недавно, в серпні, найбільша кількість клювань спостерігалася на зорях - ранкових і вечірніх. Клювання простежувалося і вночі. З поступовим охолодженням води риб'ячі переваги зміщуються: активне клювання починається пізнім ранком, після 9-10 години, і досягає свого піку до 4-5 години дня - саме до цього часу температура повітря досягає свого максимуму. З заходом сонця простежується деякий спад риб'ячої активності, але ближче до півночі у риби знову прокидається апетит. Саме вночі найбільш вірогідні клювання найкрупніших лящів, лина й коропа. Аналізуючи численні осінні риболовлі, можна виділити два періоди активності риби - з 0.00 до 02.00, і потім вже з 05.00 і до самого світанку.

Плануючи нічну риболовлю, слід заздалегідь подбати про те, щоб точка ловлі була загодованою. Оскільки перезакиди під час нічної ловлі здійснюються набагато рідше, ніж вдень, кількість корму на дні має бути достатнім для утримання риби. З цієї причини ще в сутінках слід доставити в точку ловлі велику порцію корму, збагаченого всілякими тваринними добавками. Дрібна рибка в цей час, як правило, не турбує рибалок, а отже, ймовірність того, що корм «дійде до адресата», істотно збільшується.

Олексій Мурашко