Моножилка, плетений шнур чи флюорокарбон: коефіцієнт тертя

Моножилка. Чим менше буде коефіцієнт тертя, тим краще для нас. Природно, тут ми розглядаємо аспект дальності закидання. Деякі виробники на стадії виготовлення в поверхневий шар вводять молекули політетрафторетилену (тефлон, фторопласт - 4), про що свідчить відповідний напис на бобіні з жилкою. Тим самим серйозно знижується не тільки коефіцієнт тертя, а й поверхневий шар жилки отримує додатковий захист. М'яка, еластична жилка, та ще з покриттям для зниження коефіцієнту тертя, - чи це не знахідка для ультралайтової рибалки? Шкода, що на прилавках не завжди можливо зустріти таку.

Плетений шнур. Коефіцієнт тертя досить високий. Щоб максимально знизити коефіцієнт тертя, виробники застосовують як всілякі просочення, так і «одягають» шнури в «панчохи». Основні навантаження лягають саме на поверхневий шар, тому йому і приділяється така пильна увага. Винятком тут виступають хіба тільки РЕ- шнури. Вони спочатку гарні за показником коефіцієнту тертя - він у них мінімальний. При порівнянні рівних по діаметру РЕ -шнура і моножилки перший давав безумовний виграш в дальності закидання. Мабуть, тут ще позначається і м'якість у поперечному вигині.

Флюорокарбон. Пам'ятайте, що рибальський флюорокарбон виготовляється з хімічного полімеру PVDF, близького родича всім відомого тефлону? Так що тут коефіцієнт тертя просто повинен бути відмінним. Але якихось особливо істотних преференцій в забезпеченні дальності закидання з його боку я не виявив. Швидше за все, тому що в момент порівняння у мене не було на руках флюорокарбонових жилок тонше 0,148 мм.

Олексій Вьюнов

Хорошие рыбацкие снасти стоят довольно дорого. Но есть возможность купить их значительно дешевле. Как правило на барахолках, или досках обьявлений есть множество обьвлений о продаже снастей, и цены гораздо ниже магазинных. Примером могут быть  объявления Харьков. На таких сайтах можно найти что угодно.