При такому оснащенні мормишки розташовують послідовно одну за одною. Часто одну - більш легку - розміщують вище важчої на 20-30 см. При іншому варіанті їх міняють місцями. Крім того, верхня блешня зазвичай світліша нижньої, але коли вода надто прозора, верхня повинна бути темніше нижньої. Іноді доцільно ставити дві світлі або дві темні блешні, дві найменші або дві середні - все залежить від умов лову. У деяких випадках зовсім маленьку блешню розташовують вище нижньої на окремому короткому повідку.

Уявіть собі, наприклад, багатокілометрові переходи по пересіченій місцевості, коли спочатку доводиться відмахати кілометрів кілька по сніжній цілині, так, що сім потів зійде, а потім повільно остигати, сидячи біля лунки. А тут і вітер посилиться, а слідом за ним ще й мороз почне додавати ... Багатьом напевно знайомі описані ситуації. У пішому "рибальському туризмі" кожен грам ваги на рахунку - тягнути-то все доводиться на власному горбі. Тому багато хто відмовляється від їжі, в кращому випадку прихоплять з собою бутерброд або пару "Снікерсів", а от без пиття обійтися неможливо. Очевидно, що вибір "правильного рибальського напою" стає досить важливим завданням.

У практиці будь-якого істинного "щукаря" знайдеться не один десяток випадків, пов'язаних з нестандартною поведінкою цієї риби; повчитися у такої людини, безумовно, є чому. Але ось яка справа. Уважно аналізуючи все, що до цих пір написано про щуку у вітчизняній риболовній літературі, я прийшов до вельми сумного висновку: час не владний над стереотипами і всілякими нісенітницями, особливо в області зимової ловлі.